Шашкевич Володимир Маркіянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:15, 27 червня 2021, створена Jphwra (обговорення | внесок) (яка сутність в цих шаблонах? У нас активних трохи більше 200 редакторів і "завдяки" між іншим Вам особисто. Ви знаєте ту причину яку обговорювали місяць в адмінкнайпі. Гадаю не варто її нагадувати? А головне яке рішення ухвалили.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Маркіянович Шашкевич
Володимир Шашкевич
Ім'я при народженні Володимир Маркіянович Шашкевич
Народився 7 квітня 1839(1839-04-07)
с. Нестаничі
Помер 16 лютого 1885(1885-02-16) (45 років)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Підданство Австрійська імперія Австрійська імперія, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльність письменник
Сфера роботи поезія[1], драма[1], переклади з німецькоїd[1], освіта[d][1] і публіцистика[1]
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
Роки активності 1861-1885
Батько Шашкевич Маркіян Семенович

CMNS: Шашкевич Володимир Маркіянович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Володи́мир Маркія́нович Шашке́вич (7 квітня 1839, с. Нестаничі, нині Радехівського району Львівської області — 16 лютого 1885, Львів) — український письменник, народовець, освітньо-культурний діяч. Син Маркіяна Шашкевича.

Життєпис

Народився 7 квітня 1839 року в с. Нестаничі, Австрійська імперія, нині Радехівського району Львівської області, Україна.

Запис у метричній книзі села Нестаничів відсутній, тому Роман Горак припускав, що Володимир Шашкевич міг народитися в селі Деревні, де проживали батьки[2].

Навчався у Львівському і Віденському університетах.

Наприкінці 1861 року у Львові разом з Євгеном Згарським, Теодором Заревичем, Ксенофонтом Климковичем, Данилом Танячкевичем створили «першу руську українську громадку», метою якої була популяризація національної справи серед свідомих галичан.

Деякий час письменник працював вчителем, кореспондентом віденської газети "«Вѣсник» (1864), редактором львівського часопису «Русалка» (1866), мешкав у Деревні, Львові, перебиваючись тимчасовими літературними заробітками, а також працював на посадах чиновника суду (1869), урядника фінансової установи (1870).

Переборюючи тяжку недугу, долаючи важкі обставини існування, Володимир Шашкевич помер на самоті 16 лютого 1885 року у Львові. Похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі, поле № 3.[3]

Поетична діяльність

Виступав з віршами в «Зорі Галицькій» (1860), «Віснику» (1865), «Правді» (1867), «Основі» (1872), «Антології…» (1881) і читанках (1871, 1886). Автор збірок поезій «Зільник» (1863) і драми «Сила любови» (1864), що її ставили на сценах Галичини.

Поезія Шашкевича позначена впливами Тараса Шевченка й фольклору. Редактор журналів «Вечерниці» (1862—1863), «Русалка» (1866) та двох читанок для селян «Зоря» (1871—1872).

Автор перекладів творів Гайне.

Примітки

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. Горак Р. Задля празника. У сутінках… — С. 351.
  3. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 147. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела

Посилання