Шмаїн Ханан Мойсейович
| Шмаїн Ханан Мойсейович | |
|---|---|
| Народився |
1902 Білоцерківський район, Київська область |
| Помер | 1969 |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | сценарист, кінорежисер |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| IMDb | ID 0794589 |
Шмаїн Ханан Мойсейович (* 1902, Камінь — 1969) — радянський режисер театру і кіно школи Леся Курбаса, сценарист.
Працював в Одесі. З Одеси зі своєю сім'єю перебрався до Києва. На кіностудії «Українфільм» зняв фільми: «Очищення» (або «Скринька», 1930), «Станція Пупки» (1931), «Приємного апетиту» (1932), «Одного разу влітку» (1936, у співавт. з I. Ільїнським), в яких користувався засобами американського трюкового фільму.
Х. М. Шмаїн залишив певний слід у творчому житті актора Ігора Ільїнського. На зйомках комедійного пригодницького фільму «Одного разу влітку» Ільїнський був не тільки другим режисером, але і виконавцем двох головних ролей — шарлатана-фокусника, що видає себе за професора Сен-Вербуда та голови автомобільного клубу, на прізвисько «Телескоп». Про зйомки фільму актор розповідав, що Ханан Мойсейович ставився до роботи воістину з великим ентузіазмом[1]:
Також Ільїнський високо цінував таку якість Шмаїна, як гарне почуття гумору.
В кінці 30-х років, під тиском критики, з родиною перебрався до Москви. У 1941 році Ханан Мойсейович добровольцем пішов на фронт, потрапив у полон до німців, дивом врятувався, сім'я його тяжко бідувала[2].
Після війни на кіностудії «Мосфільм» зняв ще дві кінокартини «Небезпечна рейка» (1952) i «Сеанс гіпнозу» (1953).
До книги «Лесь Курбас. Спогади сучасників» (К., 1969 «Мистецтво») увійшли спогади Х. Шмаїна про свого вчителя: «Режисер, педагог, вчений».
Сім'я
- Дружина: Бродзінская Лія Львівна — викладач літератури на ідиш, втекла з Польщі в СРСР[2].
- Син: Шмаін Ілля Ханановіч (22 травня 1930, Одеса — 13 січня 2005, Москва) — московський священик протоієрей, клірик храму свв. ап. Петра і Павла у Яузскіх воріт[3].
- Внучка: Ганна Іллівна Шмаіна-Великанова — доктор культурології, релігієзнавець, библеист, викладач московських богословських вузів[4].
Фільмографія
- 1930 — «Очищення» (або «Скринька», короткометражний; також співат. сцен. з Є. Чернявським)
- 1931 — «Станція Пупки»
- 1932 — «Приємного апетиту» (також співат. сцен. з О. Корнійчуком)
- 1936 — «Якось влітку» (1936, у співавт. з I. Ільїнським)[5]
- 1952 — «Небезпечна рейка»
- 1953 — «Сеанс гіпнозу» (короткометражний; також співат. сцен. з Л. Ленчем)[6]
Примітки
- ↑ Міжнародна Єврейська Газета: Ілля Окунєв "Вони були частиною його життя" (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2013.
- ↑ а б Журнальний зал: Максим Осипов. Про батька Іллю (magazines.russ.ru) (рос.)
- ↑ Шмаін Ілля (рос.)
- ↑ Ганна Іллівна Шмаіна-Великанова (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2013.
- ↑ Одного разу влітку (рос.)
- ↑ Сеанс гіпнозу (1953) (рос.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественого кино. М., 1963. — С.308;
Посилання
|
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |