Algiers (гурт)
| Algiers (гурт) | |
|---|---|
| фотографія | |
| Основна інформація | |
| Жанр | альтернативний рок, Пост-панк, експериментальний рок, соул, гіпгоп, Індастріал |
| Роки | з 2012 |
| Країна |
 США |
| Місто | Атланта |
| Лейбл | Matador Records |
| algierstheband.com | |
|
| |
Algiers (гурт) у Вікісховищі | |
Algiers — американський рок-гурт з Атланти, штат Джорджія, створений у 2012 році. У гурті грають мультиінструменталісти Франклін Джеймс Фішер, Райан Маган, Лі Теше та Метт Тонґ.[1] На Algiers вплинули дуже різні музичні й не музичні стилі; найбільше з них: пост-панк, госпел, література південної готики та концепт Іншого. Їх звук порівнюють із дистопічним соулом через похмурі відтінки. Афрофолк надихав соліста на роботу з голосом і сильний акцент на атональності.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Фішер, Маган і Теше разом грали в Атланті, штат Джорджія, але офіційно утворили гурт у Лондоні в 2012 році, коли випустили перший сингл.[3] Вони вибрали ім'я Algiers, посилаючись на ключове історичне місце антиколоніальної боротьби[en], що символізує спірний простір, де змішуються насильство, расизм, опір та релігія.[1]
Перший сингл «Blood» гурт випустив в січні 2012 року через лейбл Double Phantom, заснований в Атланті. Байрон Колі із The Wire написав: «Algiers заповзялися прищепити госпел-музику на пост-панк guitar-cuzz… цей запис заворожує і насправді засмоктує вас своєю дивною силою».[4]
Однойменний дебютний альбом «Algiers» вийшов на Matador 2 червня 2015 року.[5] Перед релізом цього альбому гурт виступав на відкритті концерту Інтерпола під час їх Північноамериканського туру.[6] Метт Тонг, який раніше грав у Bloc Party, саме тоді почав грати в Algiers на барабанах.
Навесні наступного року Algiers видали прем'єру й поїхали в тур східними США.[7]
23 червня 2017 року Algiers випустили свій другий студійний альбом — «The Underside of Power». Альбом продюсували Едріан Утлі з Portishead та Алі Чант, а міксував — Рандалл Данн . Це збіглося з виступом на європейському стадіоні, де гурт відкривав виступ Depeche Mode[8] і презентував ремікс на головний сингл із їхнього альбому Spirit.[9] Тоді ж стало відомо, що Algiers працюють на студії з Massive Attack.[10] Упродовж 2018 року гурт гастролював з гуртом Young Fathers,[11] потім у самоорганізованому турі Downtown Boys та спеціальним сетом на 25-й ювілейній вечірці Black Cat.[12]
Algiers також влаштували живе шоу, яке описували так: « нагадує PIL із даб-стилем, Afrobeat, індастріал, no wave, фрі-джаз, Suicide, XTC часів „Travels in Nihilon“, Ніка Кейва, і musique concrete».[13]
Члени[ред. | ред. код]
- Франклін Джеймс Фішер — вокал, гітара, фортепіано, Родес-піано, віолончель, ударні інструменти, семплінґ
- Райан Маган — бас, синтезатори, фортепіано, ударні, програмування барабанів, бек-вокал
- Лі Теше — гітара, петлі, ударні, бек-вокал, літар
- Метт Тонґ — ударні, перкусія, бек-вокал
Дискографія[ред. | ред. код]
Альбом[ред. | ред. код]
- Algiers[en] (2015, Matador[en])
- The Underside of Power[en] (2017, Matador[en])
- There is No Year (2020, Matador[en])
- Shook (2023, Matador)
EP і сингли[ред. | ред. код]
- «Blood» / «Black Eunuch» (2012, Double Phantom Records)
- «Mute Studio Sessions» (2015, Matador)
- «Гуляй, як пантера» (2017, Матадор)
- «Кров» / «Чорний євнух» (2017, Географічна північ)
- «Чи може Sub_Bass говорити?» (2019, Матадор)
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б Turner, Luke (22 квітня 2015). Escape Velocity You Have To Fight For Change: Algiers Interviewed. The Quietus. Процитовано 4 липня 2015.
- ↑ 10 Great Things to do in RI This Weekend. 21 вересня 2018. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 10 вересня 2019.
- ↑ Raggett, Ned (19 червня 2017). A Band Apart. NPR. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 10 вересня 2019.
- ↑ Coley, Byron. «Reviews», The Wire (magazine), London, October 2012.
- ↑ Jurek, Thom (4 серпня 2017). AllMusic Review. AllMusic. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015.
- ↑ White, Caitlin (26 червня 2017). Band To Watch: Algiers. Stereogum. Архів оригіналу за 15 травня 2015. Процитовано 10 травня 2015.
- ↑ Management, The (2 березня 2016). Algiers - New Dates With "Burn To Shine" Screenings. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- ↑ LISTEN: New Algiers. The Quietus. Процитовано 24 вересня 2019.
- ↑ LISTEN: Algiers Remix Depeche Mode. The Quietus. Процитовано 24 вересня 2019.
- ↑ Algiers Hit The Studio With Massive Attack. Stereogum. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
- ↑ Keimig, Jasmyne (16 листопада 2018). Young Fathers, Algiers. The Stranger. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 10 вересня 2019.
- ↑ DC club The Black Cat celebrates 25th anniversary, and shrinking in half. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 24 вересня 2019.
- ↑ Klein, David (9 червня 2015). Live: Algiers win an uphill battle in Carrboro. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Офіційний Twitter [Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Офіційний Facebook [Архівовано 11 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Tumblr [Архівовано 16 листопада 2019 у Wayback Machine.]
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |