Allium nigrum
| ?Allium nigrum | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Однодольні (Monocots) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
| Триба: | Allieae |
| Рід: | Цибуля (Allium) |
| Вид: | A. nigrum |
| Біноміальна назва | |
| Allium nigrum L., 1762 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Allium nigrum |
 Віківиди: | Allium nigrum |
 EOL: | 1084752 |
| IPNI: | 528486-1 |
 ITIS: | 42647 |
 NCBI: | 165640 |
Allium nigrum — вид трав'янистих рослин родини амарилісові (Amaryllidaceae), поширений у Середземномор'ї. Назва nigrum походить від кольору зав'язі.
Цибулини 31–50 × 29–41 мм, ± кулясті. Стебло 40–90 см, кругле в перерізі. Листків 2–5, прикореневі, голі, без черешка, пластина 30–55 × (1,9)2,4–3,3(7,1) см. Суцвіття 36–67 x 54–102 мм, півсферичне, щільні, містить 30–90 зірчастих квітів; дуже рідко без квіток, і їх замінюють до 10 цибулинок. Листочки оцвітини тупі, гладкі, білуваті або світло-рожеві зазвичай із зеленуватою серединною жилкою; зовнішні (6,7)7,4–9,3(11) × 2,7–3,7 мм; внутрішні 7,2–11 × 1,9–4,6 мм. Пиляки жовті або фіолетові. Плід 4,8–10,8 × 4,4–10,2 мм. Насіння 2,9–4,4 × 2–3 мм. 2n = 16[1]. Зав'язь від темно-зеленого до чорного кольору[2]. Коробочка гола, чорніє[3].
Природне поширення цього виду важко підтвердити через плутанину з іншими таксонами та історичними інтродукціями. Батьківщиною вважається Середземномор'я — західна частина Балканського півострова, Болгарія, Кіпр, Греція, Франція, Італія, Мальта, Португалія, Іспанія, Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина, Алжир, Лівія, Туніс, Марокко (вид відсутній в Ізраїлі та Єгипті)[4][5].
Цей вид трапляється на занедбаних полях і сухих луках. Наприклад, на Кіпрі вид росте на кукурудзяних полях і пустищах[4].
Цьому виду загрожує активізація та зміни сільськогосподарської практики у Франції та інших країнах[4].
У Франції цей вид охороняється на регіональному рівні в регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег[4].
Вид широко використовується як декоративна рослина. Allium nigrum є третинним диким родичем та потенційним донором генів для ряду культур групи Allium[4].
- ↑ Flora Vascular. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 09.05.2020. (ісп.)
- ↑ Armitage A. M. Herbaceous Perennial Plants. — Stipes Publishing, 2008. — С. 67. (англ.)
- ↑ Tela Botanica. Процитовано 09.05.2020. (фр.)
- ↑ а б в г д Kell, S.P., Molina, J., Tison, J.-M., Michaud, H., Peruzzi, L. & Delage, A. (2018). Allium nigrum. The IUCN. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
