Морківниця узбережна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Astrodaucus littoralis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Морківниця узбережна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Scandiceae
Рід: Морківниця (Astrodaucus)
Вид: Морківниця узбережна
Astrodaucus littoralis
(M.Bieb.) Drude, 1898
Посилання
Вікісховище: Astrodaucus littoralis
Віківиди: Astrodaucus littoralis
EOL: 5047424
IPNI: 838365-1
NCBI: 571605

Морківни́ця узбере́жна[1], застаріле морковниця прибережна[2] (Astrodaucus littoralis) — однорічна рослина родини окружкових, поширена в Болгарії, Румунії, на півдні Україні, у південно-західній Росії.

Опис[ред. | ред. код]

Розлога трава з пагонами 30–80 см завдовжки. Кінцеві часточки листків вузько-лінійні, 3–7 мм завдовжки і близько 0.3 мм шириною. Пелюстки до 2 мм завдовжки. Плоди всі однакові, з товстими пірамідальними шипиками, довжина яких рівна ширині плодів[2]. Зонтики 10–18 променеві. Пелюстки білі[3].

Цвіте у червні — липні, плодоносить у липні — серпні[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Болгарії, Румунії, на півдні Україні, у південно-західній Росії[4][5].

В Україні зростає на приморських пісках і дрібному галечнику — на берегах Чорного і Азовського морів (на Керченському півострові, в ок. Сак і Судака), рідко[2].

Загрози й охорона[ред. | ред. код]

Загрозами є рекреація, видобування піску та гальки, будівництво пансіонатів, пляжів[3].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Вразливий». Охороняється в Чорноморському БЗ, РЛП «Кінбурська коса», Азово-Сиваському НПП, заказниках[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Astrodaucus littoralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 230.
  3. а б в г Червона книга України. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 03.05.2020. (англ.)