Bassaricyon neblina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bassaricyon neblina
Olinguito ZooKeys 324, solo.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Ракунові (Procyonidae)
Рід: Олінго (Bassaricyon)
Вид: B. neblina
Bassaricyon neblina
Helgen, 2013
ZooKeys-distribution of B. neblina.jpg
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bassaricyon neblina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bassaricyon neblina
EOL logo.svg EOL: 37153234
ITIS logo.svg ITIS: 914142
IUCN logo.svg МСОП: 48637280
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1386914

Bassaricyon neblina (Олінґіто[1]) — ссавець роду Олінго родини ракунові (Procyonidae). Його відкриття оприлюднили 15 серпня 2013.[2][3]

Таксономія[ред. | ред. код]

Олінго Bassaricyon neblina — один з шести видів роду Олінго (Bassaricyon). За весь час історії досліджень цього роду видова самостійність цієї форми не припускалася, і вид не вирізняли поміж інших представників Bassaricyon, зокрема й поширених в Еквадорі.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Розміри варіюють від 32 до 40 см, довжина хвоста — від 33 до 40 см. Вага становить 0,75 — 1,1 кг. Від інших олінго відрізняється меншим розміром тіла, а також більш довгою, густішою та строкатішою шерстю. В Еквадорі вона має світло-коричневе забарвлення з чорними вкрапленнями, у Колумбії — червоно-коричневе.

Спосіб життя та харчування[ред. | ред. код]

Про B. neblina поки відомо небагато. Хоча припускалося, що тварина є м'ясоїдною, але було з'ясовано, що цей вид харчується переважно фруктами та листям дерев. Веде нічний одиночний спосіб життя, рідко спускається з дерев на землю. У виводках самиць цього виду всього одне дитинча.

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Відкриття Bassaricyon neblina стало результатом тривалої роботи американського зоолога Крістофера Гелджена з систематизації наявних знань та матеріалів, пов'язаних з родом Bassaricyon: починаючи з 2003 р. Гелджен обстежив хутро та кістки тварин з цього роду в 19 музеях та колекціях, встановивши, що серед них присутні зразки, пов'язані з неідентифікованими тваринами.

2006 року Гелджен разом з групою інших дослідників відправився на пошуки цієї тварини у високогірні райони Еквадору, у хмарні ліси, на які вказували виявлені зразки, — і незабаром, знайшов раніше невідому тварину[4]. Потім кілька років пішло на проведення молекулярно-генетичного дослідження ДНК, що підтвердило B. neblina справді є окремим видом. При цьому виявилося, що її ДНК вже малася у базі даних вчених: самиця цього виду була спіймана в Колумбії ще 1967 року, але помилково була прийнята за інший, більший за розмірами тіла вид. Спроби схрестити її з самцями іншого виду були безуспішними.

2013 року Гелджен з колегами опублікував результати свого дослідження, і Bassaricyon neblina отримав популярність, ставши першим представником хижих ссавців Нового Світу, відкритим після перерви у 35 років[5][6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Euronews: Новий вид єнота знайшли в Латинській Америці 16/08/2013. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 16 серпня 2013. 
  2. Stromberg, Joseph (15 серпня 2013). For the First Time in 35 Years, A New Carnivorous Mammal Species is Discovered in the American Continents. Smithsonian Magazine. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013. 
  3. Roland Kays. Press conference at North Carolina Museum of Natural Sciences. Livestream (video). 15 August 2013 [1] [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Joseph Stromberg. (15 серпня 2013). For the First Time in 35 Years, A New Carnivorous Mammal Species is Discovered in the American Continents (англ.). Smithsonian. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013. 
  5. Джейн О’Брайан. (15 серпня 2013). В Америке нашли новый вид млекопитающих — олингито (рос.). Русская служба Би-би-си. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013. 
  6. Beth Mole. (15 серпня 2013). Cute mammal is first carnivore discovered in Western Hemisphere for 35 years (англ.). Nature. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Репортаж BBC українською.