Blanus strauchi
| Blanus strauchi | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Blanus strauchi (Bedriaga, 1884) | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Amphisbaena strauchi | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Blanus strauchi[1] — вид амфісбен родини бланусових (Blanidae). Один із 7 видів роду[2]. Поширений переважно в Західній Азії. Мешканець середземноморських рівнинних та гірських ландшафтів. Описано 2 підвиди[3].
Інші назви: бланус Штрауха, бланус анатолійський, амфісбена турецька.
Невелика безнога рептилія із струнким, витягнутим тілом до 30 см завдовжки (L. + L.cd.). Хвіст (L.cd.) короткий, становить близько 1/10 довжини тулуба з головою (L.); його кінець затуплений, нагадує передню частину тіла, що часто вводить в оману хижаків. Голова невелика, більш-менш трикутна, заокруглена на кінці, відділена від тулуба борозенкою, що нагадує комір. Верхня щелепа заходить за нижню; щелепи озброєні дрібними зубами. Очі занурені під шкіру, крихітні, малопомітні, чорного кольору.
Тіло вкрите прямокутними лусками, зібраними в кільця, чим нагадує дощового черв'яка. Боками проходить поздовжня борозда, вкрита дрібнішою лускою. Голова зверху вкрита великими міцними щитками.
Забарвлення тіла варіює від рожевого до фіолетового, іноді сіре.
Вид поширений у Туреччині, Греції, Сирії, Північному Іраку, у тому числі на островах Егейського моря (Родос, архіпелаг Додеканес, Кастелорізо).
Населяє різноманітні середземноморські ландшафти, від рівня моря до середньогір'їв, віддаючи перевагу ділянкам з розрідженою деревно-чагарниковою рослинністю і пухкими ґрунтами, де амфісбена може легко заритися. Не уникає орних земель та пасовищ з багатими на гумус ґрунтами. У межах ареалу є досить звичайним видом. У гори піднімається до висоти близько 1800 м н. р. м,
Веде підземний спосіб життя, проводячи більшу частину життя під землею, іноді перебуває під камінням, особливо навесні та взимку. Часто ховається в мурашниках. На поверхню вибирається вночі або під час дощу, іноді перетинаючи автомобільні дороги. Стривожена, може закріплюватись хвостом на коренях або стеблах рослин. При упійманні енергійно звивається й кусається.
Бланус Штрауха належить до яйцекладних плазунів. Парування відбувається з лютого по червень. Самиці відкладають у ґрунт або в гнилу деревину 1—3 яйця.
Харчується мурахами, термітами, личинками інших комах та багатоніжками.
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[1].
Один із 7 видів роду бланусів (Blanus). Популяції з Лівану останнім часом відносять до другого виду, Blanus alexandri[2].
Станом на 2024 рік описано 2 підвиди[3]:
- Blanus strauchi strauchi;
- Blanus strauchi bedriagae.
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 347—349). ISBN 978-1-4081-5459-5
