Boeing 787 Dreamliner
Частина інформації в цій статті застаріла.(грудень 2013) |
Boeing 787 Dreamliner | |
---|---|
Тип | пасажирський літак |
Розробник | Boeing |
Виробник | Boeing Commercial Airplanes |
Перший політ | 15 грудня 2009 |
Початок експлуатації | 2011 (All Nippon Airways) |
Статус | Експлуатується |
Основні експлуатанти | All Nippon Airways
Japan Airlines American Airlines United Airlines |
Роки виробництва | з 2007 |
Виготовлено | 894 (вересень 2019)[1] |
Вартість одиниці | 787-8: $229.5 млн 787-9: $270.4 млн 787-10: $312.8 млн [2] |
Boeing 787 Dreamliner у Вікісховищі |
Boeing 787 Dreamliner («Лайнер мрії») — широкофюзеляжний двомоторний пасажирський реактивний літак, який розробила американська компанія Boeing, перший повністю новий літак Boeing після випуску Boeing 777 в 1995. Місткість салону лайнера, в залежності від модифікації, становить 210–330 осіб у двокласовому компонуванні та 381-440 в однокласовій конфігурації. Максимальна дальність польоту літака становить 14 200 км. Особливістю нового лайнера повинні були стати економічність і екологічність. «Лайнер мрії» повинен був витрачати на 20 % менше пального під час дальніх перельотів.
Boeing 787, вартість якого залежно від комплектації доходила до 205,5 мільйонів доларів, ще до випуску замовили понад півсотні авіакомпаній. Першою «Лайнер мрії» отримала японська авіакомпанія All Nippon Airways. Передбачалося, що парк японського авіаперевізника поповниться новим літаком в кінці 2010, але експлуатація відкладалася на кінець 2011.
На ранніх етапах експлуатації у літака виникло кілька проблем, пов'язаних з літій-іонними батареями (перегрів і розплавлення), які завершилися пожежами на борту. У січні 2013 Федеральне авіаційне управління США призупинило дію всіх літаків Boeing 787 доти, доки у квітні 2013 не затвердило переглянуту нову конструкцію батареї.
Станом на травень 2024, на літаки Боїнг 787 було 1919 замовлень від 87 встановлених клієнтів.[3]
До кінця 1990-х стало очевидно, що Боїнг 767 значно застарів, і не може змагатися з новими розробками суперника Airbus, такими як Airbus A330. У 2001 Боїнг оголосив початок розробки нового проєкту, Boeing Sonic Cruiser. Обіцяли, що новий літак Боїнга зможе літати на швидкості, близькій до звукової, при цьому в середньому витрачаючи не більше пального (внаслідок скорочення часу польоту), ніж 767-й або А330. Через Терористичний акт 11 вересня 2001 року та зростання цін на нафту стало ясно, що авіакомпанії більше зацікавлені в економічності польотів, ніж у швидкості, і проєкт Sonic Cruiser, до того ж дорогий та технологічно складний, був закритий.
26 квітня 2004 Боїнг представив світу свій новий проєкт під кодовим ім'ям 7E7. Цей новий проєкт послужив заміною Sonic Cruiser, успадкувавши багато ідей та технології свого попередника. 28 січня 2005 Boeing оголосив, що 7Е7 буде випускатися під назвою Боїнг 787. 25 квітня 2005, тобто через рік від початку проєкту, зовнішній вигляд 787-го був «заморожений».
У цей час, Боїнг пропонує три варіанти авіалайнера.
- 787-3 — 296-місний варіант з дальністю 6500 км, розрахований для завантажених маршрутів малої протяжності. Цей варіант замінив Боїнги 767 і Аеробуси А300 на внутрішніх рейсах Японії. Боїнг отримав замовлення на цей варіант від All Nippon Airways і Japan Airlines. Початок постачання — 2011 рік. Вартість — $146–151,5 млн.
- 787-8 — базовий варіант, розрахований як заміна Боїнгу 767-300ER. Вміщує до 250 пасажирів (залежно від конфігурації), дальність — 15700 км. Планований, але не дотриманий початок постачання — 2008 рік, відтак цей термін було перенесено на кінець 2011 року. Вартість — $157–167 млн.
- 787-9 — Подовжений варіант, що вміщує до 290 пасажирів з трохи більшою дальністю порівняно з 787-8. Розрахований як заміна Боїнга 767-400ER, Аеробуса А330-200 і А340-200, McDonnell Douglas MD-11 і Lockheed L-1011. Вартість — $189–200 млн.
В лютому 2017 року, виробник викотив перший 787-10, що вміщує 330 пасажирів у двокласному компонуванні[4]. Теоретично він зможе замінити Боїнги 777-200A і 777-200ER.
Перші польотні випробування «Лайнера мрії» планувалося провести ще у 2007, а перший замовник мав отримати Боїнг-787 в травні 2008. Проте терміни першого польоту «Лайнера мрії» і постачання нового літака замовникам неодноразово переносилися.
Перший політ новітнього літака Boeing 787 Dreamliner відбувся 15 грудня 2009. Авіалайнер піднявся в небо з аеродрому Пейн-філд в Еверетті, штат Вашингтон, США, і через три години зробив посадку на тому ж аеродромі.
Конструкція 787-го складається з легковагових елементів. Аероплан на 80 % складається з композитних матеріалів[5]. Хоча зміни конструкції збільшили частку титану в загальному обсязі, Boeing насправді дає дані по вмісту компонентів наступним чином: 50 % — композитні матеріали, 20 % — алюміній, 15 % — титан, 10 % — сталь і 5 % — інші матеріали[6][7][8]. Алюміній використано для передньої крайки крил та хвоста; титан здебільшого у двигунах та кріпленнях, сталеві компоненти використовуються у решті елементів[7].
Зовнішні відмінності охоплюють гребневі вінглети та мотогондоли[en] з шумознижувальними зубчастими краями шеврон[de][9]. Модифікація 787 з найбільшим запасом польоту, спроможна подолати відстань у 8000-8500 морських миль, тобто маршрут з Лос-Анжелеса до Бангкоку або з Нью-Йорка до Гонконга. Крейсерська швидкість складає Мах 0.85[10] (561 морських миль/год на стандартних ешелонах польоту). 2019 року Boeing 787 Dreamliner авіакомпанії Virgin Galactic під час перельоту з Лос-Анджелесу до Лондону розвинув швидкість 1290 км/год.
15 листопада 2023 року, Boeing 787 Dreamliner вперше успішно здійснив посадку на замерзлу злітно-посадкову смугу на аеродромі Тролл[en] в Антарктиді. Він став найбільшим пасажирським літаком, який будь-коли до цього приземлявся на континенті[11].
- ↑ Boeing Commercial Airplanes - Orders and Deliveries. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 22 грудня 2013.
- ↑ "Boeing Commercial Airplanes prices". Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 5 січня 2018.
- ↑ The Boeing Company (2024). "Orders & Deliveries".
- ↑ Boeing выкатил из цеха прототип нового самолета (фото). cfts.org.ua. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
- ↑ "Boeing 787: A Matter of Materials – Special Report: Anatomy of a Supply Chain" [Архівовано 26 січень 2012 у Wayback Machine.]. IndustryWeek.com, December 1, 2007
- ↑ 787 Dreamliner Program Fact Sheet. Boeing web page. The Boeing Company. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 10 липня 2007.
- ↑ а б Hawk, Jeff (Director Certification, Government and Environment 787 Programs) (25 травня 2005). The Boeing 787 Dreamliner: More Than an Airplane (PDF). Presentation to AIAA/AAAF Aircraft Noise and Emissions Reduction Symposium. Американський інститут аеронавтики і астронавтики and Association Aéronautique et Astronautique de France. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпень 2007. Процитовано 15 липня 2007.
- ↑ Dominic Gates (23 грудня 2009). Boeing's 787 Dreamliner is no lightweight. Articles.latimes.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Zaman, K.B.M.Q.; Bridges, J.E.; Huff, D.L. Evolution from 'Tabs' to 'Chevron Technology' – a Review (PDF). Proceedings of the 13th Asian Congress of Fluid Mechanics 17–21 December 2010, Dhaka, Bangladesh. NASA Glenn Research Center. Cleveland, Ohio, US: pp. 47–63. Архів оригіналу (PDF) за 20 листопад 2012. Процитовано 28 січень 2015.
{{cite journal}}
:|page=
має зайвий текст (довідка) 1.34 Mb - ↑ Boeing 787 program background. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 4 травня 2007.
- ↑ В Антарктиді вперше приземлився пасажирський літак Boeing 787 (відео). Новини Ю (укр.). 19 листопада 2023. Процитовано 19 листопада 2023.
- Boeing 787 Dreamliner Official page on newairplane.com [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Boeing 787 page on Boeing.com [Архівовано 15 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Design News Special Report:Boeing 787 Dreamliner Takes Flight
- Boeing 787 Dreamliner on Aerospace-Technology.com [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Planemakers confront green issues, by Jorn Madslien, BBC News [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- «Boeing 787 Dreamliner» will Fly on 18th Dec. 2009 [Архівовано 18 грудня 2009 у Wayback Machine.]