Гагер малий
| Гагер малий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanolyca nanus (Du Bus de Gisignies, 1847) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cyanocorax nanus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Га́гер малий[2] (Cyanolyca nanus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae)[3]. Ендемік Мексики.
Опис[ред. | ред. код]
Малий гагер є найменшим представником родини воронових. його довжина становить 20-23 см, вага 40-42 г. Забарвлення переважно синє, спина має коринювато-сірий відтінок, крила і хвіст темно-сині, нижня сторона хвоста чорна. Лоб і горло світло-сині. На обличчі чорна "маска". Очі червонувато-карі, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Малі гагери мешкають в горах на південному сході Мексики, від центрального Веракруса до Пуебли і північної Оахаки (зокрема в горах Сьєрра-Хуарес[en] і Сьєрра-Мікстека[en]), а також в долині Тангохо на сході Керетаро і на північному сході Ідальго. Вони живуть у вологих гірських субтропічних лісах, віддають перевагу мішаним сосново-дубово-ялицевим лісам з великою кількістю епіфітів. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 1400 до 3200 м над рівнем моря, у центрі і на півдні ареалу на висоті понад 1670 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з зебровими різжаками. Живляться комахами.
Малі гагери є моногамними птахами, гніздування у них починається наприкінці березня. Пара птахів будує чашоподібне гніздо, яке робиться з гілок і рослинних волокон. Насиджують самиці, а самці тим часом шукають їжу і охороняють гніздо. За пташенятами доглядають і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні підля вилуплення, через 10 днів вони приєднуються до зграй разом з іншими молодими птахами.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція малих гагерів становить від 2500 до 10000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanolyca nanus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |