Diskagma buttonii
| †Diskagma buttonii Час існування: Палеопротерозой 2,2 млрд років тому | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Реконструкція Diskagma buttonii
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| †Diskagma buttonii Retallack (2013) | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Diskagma buttonii — гіпотетичний вид грибів, що існував у палепротерозойську еру (2,2 млрд років тому). Рештки було знайдено в Південній Африці. На час опису (2013 рік) дослідники вважали його найдавнішим із відомих еукаріотів та найдавнішим наземним організмом.[1]
Назва[ред. | ред. код]
Diskagma buttonii перекладається з латині як "дископодібні фрагменти Енді Баттона"
Описання та дослідження[ред. | ред. код]
Рештки живої істоти завбільшки з головку шпильки (~0,5 мм) описав професор Орегонського університету Грегорі Реталлак. 2,2 млрд років тому організм, що нагадує деякі сучасні гриби — Diskagma buttonii жив у тій частині Південної Африки, яка тоді була суходолом. Його чашоподібні скам'янілості були знайдені в викопному ґрунті разом із залишками дивних ниток, зібраних в невеликі пучки.
Ця форма життя не може бути віднесена ні до рослин, ні до тварин, поєднуючи у своїй будові деякі характерні риси обох цих царств. Тривимірна реконструкція форми тіла діскагми показала урноподібний об'єкт із трубчастою основою й чашоподібним заглибленням на кінці. Найбільше він схожий на Geosiphon — сучасний ґрунтовий гриб, що має аналогічну будову. Порожнину «чаші» Geosiphon зазвичай заповнюють симбіотичні ціанобактерії.[2][сторінка?]
На час відкриття Diskagma buttonii вважали найдавнішим серед відомих організмів, клітини якого мали складні структури на зразок ядра, відокремленого від решти простору мембраною. Ймовірно, саме діскагма та її родичі несуть деяку відповідальність за кисневу революцію[джерело?], що розпочалася в ранньому протерозої, 2,4 млрд років тому. Тоді в земній атмосфері з'явився в помітній кількості вільний кисень, і атмосфера змінила свої властивості з відновних на окисні. За деякими даними, приблизно п'ятивідсотковий рівень вмісту в ранньопротерозойскій атмосфері кисню[сумнівно ][відсутнє в джерелі] пояснюється активною діяльністю ціанобактерій, що виділяли цей газ як продукт фотосинтезу.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Retallack, G.J., Krull, E.S., Thackray, G.D., and Parkinson, D. (2013). Problematic urn-shaped fossils from a Paleoproterozoic (2.2 Ga) paleosol in South Africa. Precambrian Research. 235: 71—87. doi:10.1016/j.precamres.2013.05.015.
- ↑ Hedges, S.B., and Kumar, S. (2009). The time tree of life. New York: Oxford University Press. с. 576 стор. ISBN 9780191560156.
{{cite book}}: Недійсний|nopp=n(довідка) - ↑ Murakami, T., Sreenivas, B., Sharma, S.D., and Sugimori, H. (2011). Quantification of atmospheric oxygen levels during the Paleoproterozoic using paleosol compositions and iron oxidation kinetics. Geochimica Cosmochimica Acta. 75 (14): 3982—4004. Bibcode:2011GeCoA..75.3982M. doi:10.1016/j.gca.2011.04.023.
The calculations indicate that PO2 increased gradually, linearly on the logarithmic scale, from <∼10−6 to >∼10−3 atm between 2.5 and 2.0 Ga.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |