Протерозой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протерозой, або протерозойський еон — геологічний еон, що почався після архея і передував фанерозою; верхній підрозділ докембрію. Тривав від 2500 млн років тому до 541,0±1,0 млн років тому[1] — майже 2 млрд років (найдовший еон в історії Землі). У протерозої сталася киснева катастрофа, внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів.

Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму й метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей.

Періодизація[ред. | ред. код]

Міжнародна стратиграфічна комісія розділила протерозой на три геологічні ери:

У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній протерозой із розчленуванням останнього на рифей та венд (едіакарій).

Раніше протерозой розглядався як ера.

Події[ред. | ред. код]

Відбиток Tribrachidium heraldicum — одного з загадкових організмів едіакарського періоду

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади евапоритів.

Під час раннього протерозою сформувалися залізорудні поклади, зокрема Криворізький залізорудний басейн та Курська магнітна аномалія. У Південній Африці утворилися золото-урано-піритові конгломерати.

Під час пізнього протерозою були сформовані залізорудні поклади Уральських гір, мідно-поліметалічні руди Австралії. Також сформувалася низка покладів уранових, кобальтових, мідних та олов'яних руд.

Синоніми[ред. | ред. код]

Назва «археозой» (від грец. αρχαιος — стародавній, ζωος — жива істота), введена амер. природознавцем Дж. Дана, рівнозначна назві «протерозой».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. International Chronostratigraphic Chart (en). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу за 2017-05-15. 
  2. М.А. Фєдонкін (рос. М.А. Федонкин) (2006). Две летописи жизни: опыт сопоставления (палеобиология и геномика о ранних этапах эволюции биосферы). У під заг.ред. А. М. Пистін (рос. А.М.Пыстин). Збірка «Проблемы геологии и минералогии» ((рос.)). Сиктивкар: Геопринт. с. 331–350. ISBN 5-98491-018-7. 

Література[ред. | ред. код]