ELIBRARY.ru
| eLIBRARY.ru | |
|---|---|
| Посилання | elibrary.ru |
| Тип | Електрона бібліотека |
| Реєстрація | Обов'язкова при завантаженні платних публікацій і створенні профілю в РІНЦ. |
| Мови | російська, англійська |
| Власник | Наукова електронна бібліотека |
| Започатковано | 1998 |
| Стан | Неактивний |
| Адреса офісу | Москва, Росія |
| Наукометрія |
| Індекси: |
|---|
| • Хірша |
| • Кардаш'ян |
| • РІНЦ |
| • g-індекс |
| • i-індекс |
| Агрегатори: |
| - Scopus |
| - Web of Science (WoS) |
| - Google Scholar |
| - PubMed |
| - eLIBRARY.ru |
| - ІСТИНА МДУ |
| Терміни: |
| Індекс цитування (ІЦ) |
| Імпакт-фактор (ІФ) |
| Інфометрія |
| Бібліометрія |
| Гіперавторство |
| ResearcherID |
| Рецензування |
| DOI |
| Інше: |
| - Наукові журнали |
| - Відкритий доступ |
| - Хижі журнали |
| - Список Білла |
| - Плата за публікацію |
| Наукометрія |
eLIBRARY.ru — російська наукова електронна бібліотека, інтегрована Російським індексом наукового цитування (РІНЦ).
Опис[ред. | ред. код]
Станом на середину 2018 року в базі даних eLIBRARY.ru налічувалося понад 30,7 млн статей[1]. eLIBRARY.RU і РІНЦ розроблені й підтримуються компанією «Наукова електронна бібліотека».
Крім платного доступу для індексації публікацій для організацій на порталі доступні статті з більш ніж 3000 журналів з відкритим доступом[2].
Починаючи з березня 2022 року, сайт eLIBRARY.RU став недоступним.
Історія[ред. | ред. код]
Платформа eLIBRARY.RU була створена 1999 року з ініціативи РФФД (Російський фонд фундаментальних досліджень) для забезпечення російським вченим електронного доступу до провідних іноземних наукових видань.
Від 2005 року eLIBRARY.RU розпочала діяльність з російськомовними публікаціями й нині є провідною електронною бібліотекою наукової періодики російською мовою в світі. Компанія «Наукова електронна бібліотека» запустила проєкт у галузі наукометрії Російський індекс наукового цитування (РІНЦ).
В eLIBRARY.RU представлено майже всі заклади вищої освіти Росії, провідні медичні організації Росії, іноземні наукові видання.
У квітні 2020 року в період «режиму самоізоляції» в Росії був відкритий доступ до 138 журналів, що видаються РАН[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистика по информационным ресурсам. Архів оригіналу за 21 листопада 2009. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ Научные журналы открытого доступа. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ Пресс-релиз РАН [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.] «О свободном доступе к журналам РАН», 7 апреля 2020 года.
Посилання[ред. | ред. код]
- Відкритий доступ до повнотекстових статей в галузі нанотехнологій з журналів видавництва Elsevier [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] // nanonewsnet.ru
- У КГАСУ пройшов семінар присвячений діяльності з національною інформаційно-аналітичною системою «Російський індекс наукового цитування» «Наукової електронної бібліотеки eLIBRARY.RU» [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (Казанський державний архітектурно-будівельний університет)
- С. Бєляєва. Читачі вважають. Електронні бібліотеки формують хист до наукометрії.. — «Пошук». — 17.06.2011. — № 24 (2011)
- М. Гельфанд. «Здійсніть пошук у РІНЦ самостійно!» [Архівовано 16 травня 2020 у Wayback Machine.] // ТрВ. — 20 липня 2010 року. — № 58. — С. 4-7.