Final Cut Pro

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Final Cut Pro
Final Cut Pro X.png
Тип програми для відеомотажу
Розробники Apple і Macromedia
Стабільний випуск (21 червень, 2018; 2 місяці тому 2017-12-14)
Операційна система macOS
Написано на Cocoa
Ліцензія Комерційне пропрієтарне програмне забезпечення
Mac App Store

Final Cut Pro (Файнал Кат Про) - серія програмного забезпечення для нелінійного відеоредагування програм, розроблених компанією Macromedia Іnk., а пізніше — компанією Apple. Остання версія (10.4) працює комп'ютерів Macintosh на Інтел-основі, що підтримують ОС X EL Capitan чи пізніші версії. Програмне забезпечення дозволяє перенесення відео на жорсткий диск (внутрішній або зовнішній), де воно може бути відредаговане, оброблене і виведене в різних форматах. Повністю перебудована Final Cut X була випущена компанією Apple у 2011 році, і стала наступницею Final Cut Pro версії 7.0.3.

Історія використання[ред. | ред. код]

З початку 2000-х, Final Cut Pro використовується широким колом користувачів і постійно розширює клієнтську базу. В основному за рахунок відеолюбителів і незалежних кінематографістів. Пізніше почала проникати у кіно і телебачення, які традиційно використовували Avid технології медіа-компоузінгу. За даними досліджень у 2007 році доля використання Final Cut Pro у США складала 49 % ринку професійного відеоредагування.[1] У 2008 році були опубліковані опитування Американської Гільдії кіномонтажерів за якими користувачі на 21 % пристроїв використовували Final Cut Pro.[2]

Інтерфейс[ред. | ред. код]

Інтерфейс Final Cut (Pro і Express) старого зразка (до версії 7.0.3 включно) був розроблений в рамках некомпільних робочих потоків редагування, з чотирма головними вікнами, що повторюють пробні і довірчі методи організації, перегляду та редагування фізичної стрічки.

Інтерфейс Final Cut Pro має декілька специфічних особливостей.

Вікно «Browser», в якому перераховані вихідні медіа-файли (або кліпи), повторює традиційні папки фільм-редактора або стек відеокамер. "Вікно перегляду" («Viewer»), де окремі медіафайли можна попередньо переглянути та обрізати, повторює вихідний монітор старих систем для монтування кіноплівки. Вікно "Полотно" ("Canvas") повторює монітор «програми» в системах, де переглядається відредагований матеріал. Вікно «Timeline», де медіа збирається у послідовність, повторює фізично відредаговану плівку або майстер-плівку систем плівочного монтажу. Існує також невелике вікно панелі інструментів та два індикатори рівня звуку для лівого та правого звукових каналів.

І "Вікно перегляду" ("Viewer"), і "Полотно" ("Canvas") мають інструмент "перемотування стрічки" (для прокручування зі змінною швидкістю, вперед або назад по кліпу) та інтерфейс "бігунка" для пересування по статичному кадру.

Браузер[ред. | ред. код]

Як і в більшості цифрових нелінійних програм редагування відео, вікно "Браузер" не є інтерфейсом файлової системи комп'ютера. Це цілковито віртуальний простір, в якому посилання на кліпи (псевдоніми) розміщуються для легкого доступу та розташовані в папках під назвою "bins". Оскільки вони є лише посиланням на кліпи, які знаходяться на диску комп'ютера, переміщення чи видалення вихідного файлу на жорсткому диску для носія знищує зв'язок між записом в браузері та фактичним носієм. Це призводить до ситуації "медіа оффлайн" ("media offline"), і вихідні медіа-файли повинні бути "перепідключені" ("reconnected") для продовження їх використання. Final Cut Pro може виконувати автоматичний пошук пов'язаних медіа-файлів, або користувач може виконати пошук "вручну". Якщо декілька кліпів одночасно знаходяться в автономному режимі, Final Cut може знову приєднати всі автономні мультимедійні кліпи, які знаходяться у відповідному каталозі, як тільки перші оффлайнові кліпи були підключені до проекту.

Вікно "Браузер" має вкладку "Ефекти", в якій знаходяться доступні відео-переходи та фільтри, які можна переглядати та перетягувати на або між кліпами.

Полотно[ред. | ред. код]

Полотно виводить у вигляді зображення вміст "Лінії часу" (Timeline), або іншими словами - "Таймлайн". Для того, щоб додати кліпи до лінії часу, передбачена функція вставки кліпів з "Вікна перегляду" або з "Полотна" Це викликає, так зване, "накладене редагування". Накладене редагування має декілька різних варіантів додавання фрагменту на таймлайн: перезапис (встановлено за замовчуванням), вставка, заміна, заміна "fit to fill", накладання та інші.

Використовуючи функцію каркасного перегляду ("wireframe") у вікні "Полотно", можна змінювати деякі параметри кліпу за допомогою лише комп'ютерної миші.

Вікно перегляду[ред. | ред. код]

Вікно перегляду Final Cut Pro має вкладку для кожного каналу аудіо, вкладку модифікування відео та панель керування фільтрами. Вкладка модифікування відео містить інструменти для налаштування масштабу, непрозорості, обрізання, обертання, спотворення, падіння тіней, розмиття в русі та керування швидкістю кліпу.

Вікно перегляду відсутнє у спадкоємці Final Cut Pro - програмі Final Cut Pro X.

Таймлайн[ред. | ред. код]

Вікно програми Final Cut Pro, що дозволяє редагувати відеофрагменти разом у тимчасових послідовностях.

Шорткати[ред. | ред. код]

Final Cut Pro використовує набір гарячих клавіш для вибору інструментів. Існує майже 400 клавіатурних команд, які дозволяють користувачеві збільшувати швидкість редагування відео.[3] Це поєднується з нелінійним підходом, до цифрового редагування, що забезпечує користувачів Final Cut Pro декількома варіантами редагування.

Користувачі можуть самостійно встановити настроюванні параметри клавіатури та зберегти їх у файлі зі спеціальним розширенням.

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

Ренді Убіллос створив перші три версії Adobe Premiere, першої популярної програми для редагування цифрового відео.[4] До випуску 5 версії компанія Macromedia найняла групу Ubillos для створення програми KeyGrip з нуля як більш професійний відеоредактор на базі Apple QuickTime. Macromedia не могла випустити продукт, не викликаючи конфлікту з Microsoft, щодо ліцензії, отриманої у Truevision, оскільки KeyGrip частково був заснований на технологіях від Microsoft, що отримали ліцензію на Truevision, а потім і в свою чергу на Macromedia. Умови IP — ліцензії передбачали, що його не слід використовувати разом з QuickTime. Таким чином, компанія Macromedia була змушена відкликати товар з ринку, на час, поки не було знайдено рішення. У той же час компанія вирішила зосередитись на додатках, які підтримували веб-сайти, тому вони зконцентрували свою увагу на продажі своїх веб-додатків, включаючи KeyGrip, який приблизно у 1998 році був перейменований у Final Cut.

У 1998 році 0,9 альфа-версія «Final Cut» була продемонстрована на приватних показах виставки Національної асоціації телерадіомовників (NAB). На демонстрації були показані версії для Mac та Windows. Версія Mac працювала з Truevision RTX — двопотоковою картою реального часу з обмеженими ефектами в режимі реального часу. Коли жоден з покупців не зацікавився, Apple викупив увесь проект аби його захистити. Коли Apple не зміг знайти покупця самостійно, він продовжив роботу над розробкою, зосередивши увагу на підтримці FireWire / DV та підтримку Final Cut Pro на NAB 1999.

Формат файлів[ред. | ред. код]

Проект Final Cut Pro технічно складається з окремих файлів:

  • Файл проекту
  • Файли джерел мультимедіа
  • Файли рендера та кеш-файли.

Розташування мультимедіа файлів, кеш-файлів та файлів рендера не стандартизовано. У Final Cut Pro можна налаштувати місце їх зберігання. Деякі користувачі мають центральний каталог, де вони зберігають усі файли пов'язані з окремім проектом, а деякі спеціальний каталог для файлів проектів, щоб мати файли всіх проектів в одному місці.

Після завершення проекту усі системні файли, окрім файлу проекту, можуть бути видалені. У разі необхідності Final Cut Pro зможе заново відновити мультимедіа файли, кеш-файли та файли рендера, за умови наявності вихідних відеофайлів. Це дозволяє тимчасово збільшити об'єм пам'яті жорсткого дсику комп'ютера, від системних файлів неактуальних проектів.

Файл проекту[ред. | ред. код]

Перші версії Final Cut Pro та Final Cut Express використовували бінарний файл, який містив всю інформацію про монтаж (інформація про часовий код, вхідні та вихідні точки кліпу, розмір, обрізання, позиція, складання гніздування, налаштування фільтра, дані автоматизації тощо).

Останні випуски Final Cut Pro та Final Cut Express, створені до Final Cut Pro X, використовували розширення файлу .fcp[5].

Остання версія Final Cut Pro, Final Cut Pro X, використовує нове розширення файлу; .fcpx З боку деякіх користувачів Final Cut було піддано критиці те, що програмам не підтримє старші файли проекту .fcp, хоча підтримує імпортування проектів iMovie (.imovieproj files). Ця проблема була вирішена за допомогою використання стороннього програмного забезпечення, що дозволяє міграції застарілих форматів файлів FCP у робочі бібліотеки та проекти FCPX.

Проблема була вирішена завдяки використанню стороннього програмного забезпечення, що дозволяє міграцію застарілих форматів файлів FCP у робочі бібліотеки та проекти FCPX. Програмне забезпечення називається 7toX[6] .

Файл джерел мультимедіа[ред. | ред. код]

Будь-яке відео, зняте на плівку, або імпортоване з файлової системи.

Файли рендеру, кеш-файли та інші[ред. | ред. код]

Файли, згенеровані програмою Final Cut Pro, тобто файли зображення звукового сигналу, ефекти фільтрування тощо.

Деякі фільми, змонтовані у Final Cut Pro[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. FCP passes the million mark. TVB Europe. May 1, 2008. Процитовано January 22, 2010. 
  2. American Cinema Editors Society 2008 Equipment Survey. American Cinema Editors Society. June 21, 2009. Архів оригіналу за July 24, 2011. Процитовано February 21, 2010. 
  3. Jordan, Larry (February 2009). Customizing Final Cut Pro Keyboard Shortcuts. Larry's Final Cut Pro Newsletter. Larry Jordan & Associates, Inc. Процитовано September 24, 2012. 
  4. Apple Announces New DEST Member. AppleWeb. November 5, 1999. Процитовано January 22, 2010. 
  5. Weintraub, Seth. Criticism for not supporting older .fcp file. 9 to 5 Mac. Процитовано June 25, 2011. 
  6. Wiggins, Peter. Philip Hodgetts presents Final Cut Pro 7 to X at the LAFCPUG (en-gb). Процитовано 2016-07-23. 
  7. Wiggins, Peter. How the Hollywood feature film Focus was edited on Final Cut Pro X Part One (en-gb). Процитовано 2016-07-23. 
  8. Wiggins, Peter. Post Production on "What Happened, Miss Simone?" An Oscar Nominated Documentary Edited on Final Cut Pro X (en-gb). Процитовано 2016-07-23. 
  9. Wiggins, Peter. How the Hollywood film Whiskey Tango Foxtrot was edited on Final Cut Pro X (en-gb). Процитовано 2016-07-23. 
  10. Courtens, Ronny. Hollywood veteran Lance Bachelder explains why he has chosen to use Final Cut Pro X on his latest feature film "Saved By Grace" (en-gb). Процитовано 2016-07-23. 

Посилання[ред. | ред. код]