HD188728

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD188728
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Орел
Пряме піднесення 19г 56х 14,25с
Схилення +11° 25′ 25,4″
Видима величина (V) 5,28[1]
Характеристики
Спектральний клас A1
показник кольору U−B -0,10
яскравість B 5,301±0,003[2]
показник кольору B−V 0,014±0,003[2]
яскравість V 5,291±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,01
індекс m1 0,18
індекс c1 1,02
індекс Hβ 2,91[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,290[2]
Мінімальна яскравість 5,310[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -27.2 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 32,40± 0,72[2] мас/рік

за схиленням: 4,57± 0,55[2] мас/рік

Паралакс (π) 15,84 ± 0,76[2] мас
Відстань 205,91 світлових років
63,13 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=27[3]км/сек
Інші позначення
*ph Aql, HD 188728, HIP 98103, HR 7610, BD+11 4055, GSC 1079-3514
Посилання
SIMBADдані для HD188728

HD188728хімічно пекулярна зоря спектрального класу A1 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,3.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Орла й розташована на відстані близько 205,9 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD188728 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 27км/сек.[3]



Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 162,1± 222,3 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631