HD19832

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD19832
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Овен
Пряме піднесення 3г 12х 14,25с
Схилення +27° 15′ 25,1″
Видима величина (V) 5,78[1]
Характеристики
Спектральний клас B8
показник кольору U−B -0,41
яскравість B 5,653±0,004[2]
показник кольору B−V -0,106±0,005[2]
яскравість V 5,762±0,005[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,05
індекс m1 0,13
індекс c1 0,55
індекс Hβ 2,75[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,740[2]
Мінімальна яскравість 5,780[2]
Період фотометричної
змінності зорі
0,73[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 11,77± 0,93[2] мас/рік

за схиленням: -18,34± 0,80[2] мас/рік

Паралакс (π) 8,78 ± 0,88[2] мас
Відстань 371,48 світлових років
113,90 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=96[3]км/сек
Інші позначення
56 Ari,

HD 19832, HIP 14893, HR 954,

BD+26 523
Посилання
SIMBADдані для HD19832

HD19832 (або 56 Овна) є хімічно пекулярною зорею спектрального класу B8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,8.[1] Вона розташована на відстані близько 371,5 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD19832 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 96км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 0,73 доби в межах від Hmin= 5,78 до Hmax= 5,74.[2]


Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера GSC1791-1519 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 314,8± 233,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631