HD37642

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD37642
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 5г 39х 55,42с
Схилення - 3° 19′ 49,8″
Видима величина (V) 8,04[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,61
яскравість B 7,885±0,006[2]
показник кольору B−V -0,122±0,004[2]
яскравість V 8,003±0,008[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,13
індекс c1 0,33
індекс Hβ 2,70[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 7,970[2]
Мінімальна яскравість 8,030[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,08[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 2,42± 0,84[2] мас/рік

за схиленням: -1,43± 0,49[2] мас/рік

Паралакс (π) 1,67 ± 1,01[2] мас
Відстань 1953,03 світлових років
598,80 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
HD 37642,

HIP 26656,

BD-3 1167
Посилання
SIMBADдані для HD37642

HD37642 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 8,1.[1] Вона розташована на відстані близько 1953,0 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,08 доби в межах від Hmin= 8,03 до Hmax= 7,97.[2]


Пекулярний хімічний вміст[ред. | ред. код]

HD37642 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 2136,8± 450,1 Гаус.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631