HD42616
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 6г 13х 43,15с |
| Схилення | +41° 41′ 50,1″ |
| Видима величина (V) | 7,16[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A1 |
| показник кольору U−B | 0,05 |
| яскравість B | 7,276±0,008[2] |
| показник кольору B−V | 0,083±0,004[2] |
| яскравість V | 7,177±0,008[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,04 |
| індекс m1 | 0,17 |
| індекс c1 | 1,04 |
| індекс Hβ | 2,83[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 7,180[2] |
| Мінімальна яскравість | 7,210[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
16,99[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -4,79± 1,24[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 5,75 ± 0,93[2] мас |
| Відстань | 567,23 світлових років 173,91 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD42616 |
HD42616 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A1, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 7,2.[1] Вона розташована на відстані близько 567,2 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики[ред. | ред. код]
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 16,99 доби в межах від Hmin= 7,21 до Hmax= 7,18.[2]
Пекулярний хімічний вміст[ред. | ред. код]
Зоряна атмосфера HD42616 має підвищений вміст Cr .[1]
Магнітне поле[ред. | ред. код]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 620,4± 238,0 Гаус.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (6h-8h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |