Іггі Поп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Iggy Pop)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іггі Поп
англ. James Osterberg
Зображення
Зображення
І́ггі Поп 2011 року
Основна інформація
Повне ім'яДжеймс Ньюелл Остерберг молодший
Дата народження21 квітня 1947(1947-04-21) (77 років)
Місце народженняМаскігон, Мічиган, США
Роки активностівід 1963
ГромадянствоСША США
Професіямузикант, співак, продюсер, актор
ОсвітаУніверситет Мічигану і Pioneer High Schoold
Співацький голосбаритон
Інструментигітара, ударний музичний інструмент, акустична гітара, клавішні музичні інструменти і вокал[d][1]
Моваанглійська
Жанрпанк-рок
пост-панк
артрок
хард-рок
прото-панк
ПсевдонімиIggy Pop
КолективиThe Stooges
ЧленствоThe Stooges, The Trollsd і The Prime Moversd
ЛейблVirgin, RCA, A&M, Arista, Elektra
Нагороди
У шлюбі зWendy Weissbergd, Suchi Asanod і Nina Alud
ДітиEric Bensond
Автограф
www.iggypop.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джеймс Ньюел Остерберг-молодший (англ. James Newell Osterberg, Jr.; нар. 21 квітня 1947(19470421)), більш відомий як Іггі Поп (англ. Iggy Pop) — американський рок-співак, один із засновників і гуру альтернативного року[2]. За внесок у розвиток рок-альтернативи його називають «хрещеним батьком» (іноді «дідусем») панк-року та гранджу. 2009 року авторитетний британський журнал «Classic Rock» нагородив його званням «Жива легенда»[3].

Дитинство

[ред. | ред. код]

Народився в м. Маскегон, Мічиґан. Син Луеллен (уродженої Крістенсен) та Джеймса Ньюелла Остерберга старшого, який працював вчителем англійської мови й тренером з бейсболу в середній школі Фордсона в місті Дірборн, штат Мічиґан[4]. Іггі виріс в трейлер-парку в місті Іпсіланті, Мічиган[5]. «Ми жили в трейлері. На стоянці номер 96. А всього номерів було 113. У всьому цьому таборі вища освіта була у двох людей — моїх батьків» — згадував співак пізніше[6]. Відповідно до опублікованої музикантом 1982 року автобіографії, його з дитинства заворожували монотонні звуки електробритви батька та конвеєра на місцевому заводі. Іггі Поп розповів в одному з інтерв'ю:

Вперше мені захотілося стати музикантом, коли ми їхали двосмуговим шосе в Мічигані. Я сидів ззаду в кадилаку 1949 року — мій батько завжди знався на машинах. У динаміках Френк Сінатра співав: «Мрії збуваються, це може трапитися, якщо ти молодий серцем» (англ. «Fairy tales can come true, it can happen to you if you're young at heart»). Батько підспівував. З того дня, коли люди запитували мене, ким я хочу стати, я відповідав: співаком.

Потім, з віком, я почав розуміти, що це не дуже й реально. І тоді я вирішив, що стану політиком[6].

Іггі Поп має ірландські та англійські корені по батьківській лінії, а також норвезький родовід по материнській[7]. Його батько був усиновлений ​​шведсько-американською родиною, тому прізвище родини шведське (Österberg)[7].

Творчий період

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років Іггі Поп був солістом у рок-групі The Stooges, яка сильно вплинула на розвиток хард-року та панк-року, які тоді зароджувалися. The Stooges стали скандально відомими своїми концертними виступами, під час яких Іггі (традиційно виступав з голим торсом) часто калічив себе, ображав глядачів, роздягався і стрибав зі сцени в натовп (саме він винайшов стейдж-дайвінг). The Stooges були сім разів невдало номіновані на включення до Зали слави рок-н-ролу, нарешті 15 березня 2010 року вони ввійшли туди на урочистій церемонії, що відбулася в Нью-Йорку[8].

Популярність Іггі не раз змінювалася протягом всієї його подальшої сольної кар'єри. Його найвідоміші сольні пісні — «Lust for Life», «I'm Bored», «Real Wild Child (Wild One)», «The Passenger» та хіт-сингл «Candy» (дует з вокалісткою The B-52, Кейт Пірсон) потрапив в Top 40[9]. Біографічний фільм про його життя та кар'єру під назвою «The Passenger» перебуває в розробці. Прізвисько «Іггі» йому дали Майкл Ерлевайн та інші товариші з групи «Prime Movers» за те, що Остерберг спершу грав у групі «The Iguanas»[9]. Іггі Поп загальновизнаний як один з найдинамічніших виконавців усіх часів[2]. З 1990-х багато знімається в кіно.

2016 р. повідомили про нових 5 треків Іггі Попа[10].

Поп працював з Джонні Деппом у кількох фільмах: вони з'являлися разом у «Плаксій» і «Мрець». Поп створив музику для фільму «Хоробрий», режисером якого виступив Депп.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1977: The Idiot
  • 1977: Lust For Life
  • 1978: T.V. Eye
  • 1977: Live
  • 1978: Kill City (як Iggy Pop & James Williamson)
  • 1979: New Values
  • 1980: Soldier
  • 1981: Party
  • 1982: Zombie Birdhouse
  • 1984: Choice Cuts
  • 1986: Blah-Blah-Blah
  • 1988: Instinct
  • 1988: Compact Hits
  • 1988: Live At The Chanel
  • 1990: Brick By Brick
  • 1992: The Story Of Iggy Pop
  • 1993: Live NYC Ritz'86
  • 1993: Suck On This
  • 1993: American Caesar
  • 1995: We Are Not Talking About
  • 1995: Wake Up Suckers
  • 1996: Naughty Little Doogie
  • 1996: Nude & Rude — The Best Of Iggy Pop
  • 1999: Avenue B
  • 2001: Beat 'Em Up
  • 2003: Skull Ring
  • 2009: Préliminaires
  • 2012: Après
  • 2016: Post Pop Depression
  • 2019: Free
  • 2023: Every Loser

Разом з гуртом The Stooges

[ред. | ред. код]
  • 1969 — The Stooges
  • 1970 — Fun House
  • 1973 — Raw Power
  • 1977 — Metallic K.O. (live)
  • 1995 — Open Up and Bleed (live)
  • 2007 — The Weirdness

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

На його честь названий персонаж пса Iggy, який є другорядним протагоністом у манзі й аніме JoJo's Bizzare Adventure: Stardust Crusaders.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Montreux Jazz Festival Database
  2. а б AOL Music Biography [Архівовано 16 серпня 2009 у Wayback Machine.]. Accessed June 8, 2008
  3. Іггі Поп став Живою легендою — bigmir) net. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2012.
  4. Trynka (2007): pp.13-14
  5. Limping with the Stooges in Washington Heights — The Brooklyn Rail. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  6. а б ПРАВИЛА ЖИТТЯ — Іггі Поп. Журнал Esquire. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  7. а б Ambrose, Joe (2004). Gimme danger: the story of Iggy Pop. Omnibus Press. с. 2. ISBN1844493288.
  8. Iggy Pop on His «Emotional Reaction» to the Stooges' Hall of Fame Induction Rolling Stone December 15, 2009. Архів оригіналу за 18 грудня 2009. Процитовано 16 вересня 2012.
  9. а б Rock On The Net: Iggy Pop. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]