Перейти до вмісту

Півники безлисті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Iris aphylla)

Півники безлисті
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Півникові (Iridaceae)
Рід: Півники (Iris)
Вид:
Півники безлисті (I. aphylla)
Біноміальна назва
Iris aphylla

Півники безлисті[1] (Iris aphylla) — вид трав'янистих рослин родини півникові (Iridaceae), поширений у центральній і східній Європі та Азербайджані.

Це багаторічна рослина заввишки від 10 до 50 см. Кореневище товсте. Велика частина листя в прикореневих пучках; листя широке, лінійно-мечоподібне, серпоподібно-зігнуте, по довжині рівне квітконосу або трохи довше за нього. Листя на квітконосі нечисленне, до вершини поступово зменшується. Квітки великі, яскраво-фіолетові, зі слабким запахом, поодинокі, по 3–5 на квітконосі. Оцвітина з 6 листочків, зрощених в нижній частині в трубку. Плід — довгаста тригранна коробочка.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений у центральній і східній Європі та Азербайджані[2][3][4].

Охорона

[ред. | ред. код]

Вид занесений до Резолюції 6 Бернської конвенції, для яких Україна створює Смарагдову мережу, а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[5]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Iris aphylla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Euro+Med Plantbase. Процитовано 12.04.2019. (англ.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 12.04.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 12.04.2019. (англ.)
  5. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 64)