JF-17 Thunder
| JF-17 Thunder | |
|---|---|
| |
| JF-17 Thunder | |
| Призначення: | винищувач-бомбардувальник |
| Перший політ: | 25 серпня 2003 р. |
| Прийнятий на озброєння: | 2007 р. |
| Період використання: | 2007 - донині |
| На озброєнні у: | ВПС Пакистану |
| Виробник: |  CAC,  PAC
|
| Всього збудовано: | CAC:8[1] PAC[2] (на 20.03.2013)
|
| Модифікації: | Block 1, Block 2 |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 1910 км/год (М=1,6) км/год |
| Бойовий радіус: | 1,352 км км |
| Дальність польоту: | 2037 км |
| Практична стеля: | 15 240 м |
| Довжина: | 14,97 м |
| Висота: | 4,77 м |
| Розмах крила: | 9,46 м |
| Площа крила: | 24,4 м² м² |
| Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | 42° ° |
| Порожній: | 6411 кг кг |
| Споряджений: | 9072 кг кг |
| Максимальна злітна: | 12 474 кг кг |
| Двигуни: | 1 х РД-93 |
| Тяга (потужність): | 1 × 49,4 кН |
| Тяга форсажна: | 1 × 84,4 кН |
| Гарматне озброєння: | 1 × 23-мм двоствольна гармата «Тип 23-2» (копія ГШ-23Л) |
| Кількість точок підвіски: | 7 |
| Маса підвісних елементів: | 3630 кг кг |
JF-17 Thunder або ж Chengdu FC-1 Xiaolong — легкий однодвигунний багатоцільовий винищувач-бомбардувальник 4-го покоління спільної пакистано-китайської розробки. Розроблений та виготовляється пакистанською компанією PAC (Pakistan Aeronautical Complex) та китайською компанією (CAC) (Chengdu Aircraft Corporation). JF-17 може використовуватись для повітряної розвідки, як штурмовик і як винищувач-перехоплювач.[3] Його назва «JF-17 Thunder» що використовується Пакистаном є скороченням від «Joint Fighter-17 Thunder» (Грім), а назва, що використовується КНР «FC-1 Xiaolong» означає «Fighter China-1 Fierce Dragon» (Лютий Дракон).
Історія виробництва[ред. | ред. код]
Передумова[ред. | ред. код]
JF-17 розроблявся в основному для задоволення вимог ВПС Пакистану: доступний,[4] сучасний, багатоцільовий винищувач, для заміни їхнього великого парку винищувачів Dassault Mirage III, бомбардувальників Nanchang Q-5, і перехоплювачів Chengdu J-7. Літак також мав посідати експортний потенціал як недорога альтернатива винищувачам з Заходу.[5][6][7] В 1989 році, через економічні санкції США, Пакистан відмовився від розробки проекту недорогого багатоцільового штурмовика Sabre II за участю виробника літаків США Grumman та Китаю, і вирішив переробити та оновити Chengdu F-7.[8] У тому ж році, Китай і Grumman розпочали проектну розробку літака «Super 7», що мав стати переробленим Chengdu F-7.[9] Але Grumman залишив проект після введення санкцій проти Китаю через Події на площі Тяньаньмень 1989, аби вберегти свою репутацію.[10] Після цього в 1991-му році був запущений проект Fighter China («Китайський винищувач»).[10] В 1995 Пакистан та Китай підписали меморандум про наміри спільного проектування та розробки нового винищувача і протягом наступних кількох років відпрацювали деталі проекту.[11] В червні 1995 МіГ приєдналась до проекту, щоб забезпечити «розробницьку підтримку».[12]
На озброєнні[ред. | ред. код]
— 50 JF-17, станом на серпень 2011-го року[1][13]
На першому етапі ВПС Пакистану отримали 8 JF-17, виготовлених у КНР. 7 березня 2009-го року компанії PAC і CAC підписали контракт про початок спільного серійного виробництва 42 винищувачі JF-17 (Block 1). До серпня 2011 у Пакистані було виготовлено 26 JF-17.[1] У травні цього ж року стало відомо, що представники КНР і Пакистану домовились про поставку ще 50 літаків ВПС Пакистану (Block 2).[14] В 2014 році вирішено експортувати 5-7 винищувачів, переговори ведуться зі Шрі-Ланкою, Кувейтом, Катаром та іншими країнами.[13]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в На мощностях ОПК Пакистана произведено 26 легких истребителей JF-17 «Тандер»(рос.)
- ↑ Lenta.ru
- ↑ Pakistan to sell JF-17 fighter jets to SL-report. The Daily Mirror (Sri Lanka). 27 October 2013. Архів оригіналу за 29 червень 2014. Процитовано 29 June 2014.(англ.)
- ↑ Pakistan expands fighter force. Aviation Week. 20 December 2010. Архів оригіналу за 5 листопад 2011. Процитовано 15 лютий 2019.(англ.)
- ↑ FC-1/JF-17 Multirole Fighter Aircraft. Sino Defence. Архів оригіналу за 4 грудень 2013. Процитовано April 2009.
- ↑ Ansari, Usman. Thunder Storm – Pakistan's hopes for the JF-17 Thunder fighter. Combat Aircraft magazine 8 (4). Архів оригіналу за 7 вересень 2012. Процитовано May 2009.
- ↑ JF-17 Thunder (detailed specifications). Pakistan Aeronautical Complex. Архів оригіналу за 26 червень 2014. Процитовано 26 June 2014.
- ↑ Pakistan Considers new Fighter Plan. Flight International. 14–20 March 1990. Процитовано 18 October 2009.
- ↑ Grumman to upgrade Chinese F-7Ms. Flight International. 26 November 1988. Процитовано 15 February 2010.
- ↑ а б CAC FC-1 Xiaolong (China). All the World's Aircraft (Jane's Information Group). 10 March 2009. Процитовано 5 August 2009.
- ↑ Warnes, Alan (July 2004). Pakistan's Vision: Bridging The Capabilities Gap. Air Forces Monthly: 33.
- ↑ Mikoyan joins Chengdu on fighter. Flight International. 21 June 1995. Архів оригіналу за 29 червень 2014. Процитовано 27 July 2009.(англ.)
- ↑ а б Пакистан начнет экспортировать JF-17 с 2014 года(рос.)
- ↑ ВВС Пакистана получат 50 дополнительных истребителей JF-17 «Тандер»(рос.)
