JF-17 Thunder

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
JF-17 Thunder
JF-17 пакистанської армії
JF-17 Thunder
Призначення: винищувач-бомбардувальник 
Перший політ: 25 серпня 2003 р. 
Прийнятий на озброєння: 2007 р. 
Період використання: 2007 - донині 
На озброєнні у: ВПС Пакистану 
Виробник: КНРCAC, ПакистанPAC 
Всього збудовано: КНРCAC:8[1]
ПакистанPAC[2] (на 20.03.2013) 
Модифікації: Block 1, Block 2 
Екіпаж: 1 особа
Максимальна швидкість (МШ): 1910 км/год (М=1,6) км/год
Бойовий радіус: 1,352 км км
Дальність польоту: 2037 км
Практична стеля: 15 240 м
Довжина: 14,97 м
Висота: 4,77 м
Розмах крила: 9,46 м
Площа крила: 24,4 м² м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: 42° °
Порожній: 6411 кг кг
Споряджений: 9072 кг кг
Максимальна злітна: 12 474 кг кг
Двигуни: 1 х РД-93 
Тяга (потужність): 1 × 49,4 кН 
Тяга форсажна: 1 × 84,4 кН 
Гарматне озброєння: 1 × 23-мм двоствольна гармата «Тип 23-2» (копія ГШ-23Л) 
Кількість точок підвіски:
Маса підвісних елементів: 3630 кг  кг

JF-17 Thunder або ж Chengdu FC-1 Xiaolong — легкий однодвигунний багатоцільовий винищувач-бомбардувальник 4-го покоління спільної пакистано-китайської розробки. Розроблений та виготовляється пакистанською компанією PAC (Pakistan Aeronautical Complex) та китайською компанією (CAC) (Chengdu Aircraft Corporation). JF-17 може використовуватись для повітряної розвідки, як штурмовик і як винищувач-перехоплювач.[3] Його назва «JF-17 Thunder» що використовується Пакистаном є скороченням від «Joint Fighter-17 Thunder» (Грім), а назва, що використовується КНР «FC-1 Xiaolong» означає «Fighter China-1 Fierce Dragon» (Лютий Дракон).

Історія виробництва[ред.ред. код]

Передумова[ред.ред. код]

JF-17 розроблявся в основному для задоволення вимог ВПС Пакистану: доступний,[4] сучасний, багатоцільовий винищувач, для заміни їхнього великого парку винищувачів Dassault Mirage III, бомбардувальників Nanchang Q-5, і перехоплювачів Chengdu J-7. Літак також мав посідати експортний потенціал як недорога альтернатива винищувачам з Заходу.[5][6][7] В 1989 році, через економічні санкції США, Пакистан відмовився від розробки проекту недорогого багатоцільового штурмовика Sabre II за участю виробника літаків США Grumman та Китаю, і вирішив переробити та оновити Chengdu F-7.[8] У тому ж році, Китай і Grumman розпочали проектну розробку літака «Super 7», що мав стати переробленим Chengdu F-7.[9] Але Grumman залишив проект після введення санкцій проти Китаю через Події на площі Тяньаньмень 1989, аби вберегти свою репутацію.[10] Після цього в 1991-му році був запущений проект Fighter China («Китайський винищувач»).[10] В 1995 Пакистан та Китай підписали меморандум про наміри спільного проектування та розробки нового винищувача і протягом наступних кількох років відпрацювали деталі проекту.[11] В червні 1995 МіГ приєдналась до проекту, щоб забезпечити «розробницьку підтримку».[12]

На озброєнні[ред.ред. код]

Side view of JF-17 taxiing with trucks in background cropped version.jpg

Пакистан — 50 JF-17, станом на серпень 2011-го року[1][13]

На першому етапі ВПС Пакистану отримали 8 JF-17, виготовлених у КНР. 7 березня 2009-го року компанії PAC і CAC підписали контракт про початок спільного серійного виробництва 42 винищувачі JF-17 (Block 1). До серпня 2011 у Пакистані було виготовлено 26 JF-17.[1] У травні цього ж року стало відомо, що представники КНР і Пакистану домовились про поставку ще 50 літаків ВПС Пакистану (Block 2).[14] В 2014 році вирішено експортувати 5-7 винищувачів, переговори ведуться зі Шрі-Ланкою, Кувейтом, Катаром та іншими країнами.[13]


Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в На мощностях ОПК Пакистана произведено 26 легких истребителей JF-17 «Тандер»(рос.)
  2. Lenta.ru
  3. Pakistan to sell JF-17 fighter jets to SL-report. The Daily Mirror (Sri Lanka). 27 October 2013. Архів оригіналу за 29 June 2014. Процитовано 29 June 2014. (англ.)
  4. Pakistan expands fighter force. Aviation Week. 20 December 2010. Архів оригіналу за 5 November 2011. (англ.)
  5. FC-1/JF-17 Multirole Fighter Aircraft. Sino Defence. Архів оригіналу за 4 December 2013. Процитовано April 2009. 
  6. Ansari, Usman. Thunder Storm – Pakistan's hopes for the JF-17 Thunder fighter. Combat Aircraft magazine 8 (4). Архів оригіналу за 7 September 2012. Процитовано May 2009. 
  7. JF-17 Thunder (detailed specifications). Pakistan Aeronautical Complex. Архів оригіналу за 26 June 2014. Процитовано 26 June 2014. 
  8. Pakistan Considers new Fighter Plan. Flight International. 14–20 March 1990. Процитовано 18 October 2009. 
  9. Grumman to upgrade Chinese F-7Ms. Flight International. 26 November 1988. Процитовано 15 February 2010. 
  10. а б CAC FC-1 Xiaolong (China). All the World's Aircraft (Jane's Information Group). 10 March 2009. Процитовано 5 August 2009. 
  11. Warnes, Alan (July 2004). Pakistan's Vision: Bridging The Capabilities Gap. Air Forces Monthly: 33. 
  12. Mikoyan joins Chengdu on fighter. Flight International. 21 June 1995. Архів оригіналу за 29 June 2014. Процитовано 27 July 2009. (англ.)
  13. а б Пакистан начнет экспортировать JF-17 с 2014 года(рос.)
  14. ВВС Пакистана получат 50 дополнительных истребителей JF-17 «Тандер»(рос.)