Повітряні сили Пакистану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повітряні сили Пакистану
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 14 серпня 1947
Логотип
Зображення
Коротка назва PAF
Країна  Пакистан
Місце розташування Ісламабад
Батьківська організація Збройні сили Пакистану
Кількість підписників у соціальних мережах 166 000 ± 999[1]
Офіційний сайт
CMNS: Повітряні сили Пакистану у Вікісховищі
Флаг ВВС Пакистана

Військово-повітряні сили Ісламської Республіки Пакистан (англ. Pakistan Air Force (PAF), урду پاک فضائیہ‎, ВПС ІРП) — вид збройних сил Пакистана. Це другий за чисельністю вид збройних сил після СВ ІРП і налічує близько 45 тис. осіб.

День ВПС Пакистану відзначається 7 вересня.

Загальне керівництво військово-повітряними силами здійснює начальник штабу ВПС. НШ ВПС підпорядкований головнокомандувачу збройних сил. Штаб ВПС розташовується в Равалпінді.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Військово-повітряні сили Ісламської Республіки Пакистан були сформовані в 1947 ; сучасну назву вони отримали у 1956 році .

ЗС ІРП брали активну участь у війнах з Індією, а під час Афганської війни перехоплювали радянські та афганські літаки, що вторгалися в повітряний простір країни.

До 1950-х років. озброєння та військову техніку постачала, як правило, Великобританія. У період 1954—1965 цю роль виконували США. Надалі закупівлі ОВТ проводилися у Китаї та Франції.

Структура

[ред. | ред. код]

також: Список авіаційних баз ВПС Пакистану

ВПС складаються з 3 регіональних авіаційних командувань:

  • Північне авіаційне командування (м. Пешавар) (36/37/35/33-ті авіаційні крила)
    • Авіаційна база Пешавар
    • Авіаційна база Алам
    • Авіаційна база Мінхас
    • Авіаційна база Нур Хан
    • Авіаційна база Рісалпур
  • Центральне авіаційне командування (м. Саргодха)
    • Авіаційна база Мушаф (38 авіаційне крило)
    • Авіаційна база Рафіки (34-е авіаційне крило)
  • Південне авіаційне командування (м. Карачі) (41/39/32/31-і авіаційні крила)
    • Авіаційна база Месрур
    • Авіаційна база Самунглі

Кожне регіональне авіаційне командування включає:

  • штаб
  • центр управління бойовими діями авіації
  • 2-5 авіаційних баз (АвБ), у складі яких авіаційне крило (акр) або окрема авіаційна ескадрилья, підрозділи ППО, бойового та тилового забезпечення, зв'язку, охорони. Авіаційне крило включає авіаційні ескадрильї.

Також у складі ВПС 3 функціональних командування:

  • Стратегічне командування (м. Ісламабад)
  • Командування ППО (м. Равалпінді)
  • Командування кібероперацій (м. Ісламабад)

Освіта

[ред. | ред. код]

Підготовку персоналу здійснює Академія ВПС у Пешаварі, Центр передового досвіду ВПС у Саргодху та коледж ВПС у Карачі.

Озброєння та військова техніка

[ред. | ред. код]

На 2024 рік на озброєнні ВПС ІРП стоїть 574 літаки, у тому числі 163 винищувачі, 209 винищувачів-бомбардувальників, 2 літаки РЕР , 10 літаків ДРЛОіУ . Також важкі ударно-розвідувальні БЛА Цайхуна CH-3. Винищувачі-бомбардувальники Mirage 5 та винищувачі F-16А/В є носіями ядерної зброї, для них є 60 ядерних авіабомб за оцінками закордонних фахівців.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. YouTube Application Programming Interface
  2. Шаблон:Публикация