Legio II Augusta

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Legio II Augusta
Caerleon plaque2.JPG
Емблема
На службі 43 до н. е. — 395
Країна Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 3500 осіб та допоміжні війська
Талісман Єдиноріг, Пегас і Марс
Бойові відзнаки Філіппи (42 рік до н.е.)
Перузійська війна (41-40 роки до н.е.)
Кантабрійські війни
Командири
Визначні
командири
Веспасіан
Тиберій Клавдій Паулін

Commons-logo.svg Legio II Augusta у ВікіСховищі

Legio II Augusta (II Августів легіон) — римський легіон. Інші назви II Сабінський, II Гальський легіон.

Життєпис[ред. | ред. код]

Створено у 43 році до н. е. Октаіаном для боротьби з республіканцями. Набрано в області сабінів, тому спочатку звався Сабінським. На думку деяких дослідників реформований з одного з іспанських або єгипетських легіонів Гая Юлія Цезаря, але достовірних документів цього немає. Того ж року поніс втрати у битві при Галльському Форумі проти Марка Антонія. У 42 році до н. е. бився при Філіппах на чол із Октавіаном, проте зазнав поразки від Брута. Лише перемога Марка Антонія сприяла перемозі цезаріанцям.

У 41-40 роках до н. е. відзначився у Перузійській війні проти Луція Антонія. У 25 році до н. е. стояв в Іспанії, тоді ж отримав ім'я августа. У 25-19 роках до н. е. брав участь у Кантабрійських війнах. Після цього стояв табором у Тарраконській Іспанії. після поразки римлян у Тевтобурзькому лісі перебазовано до германських провінцій. Спочатку стояв у Монгутіаку (сучасне м.Майнц). Брав участь у поході Германіка 15 року, під час якого займався похованням рештків воїків квінтілія Вара. Під час цього походу він втратив своє майно і замало не загинув в бурю. Збереглися нечисленні епіграфічні сліди його перебування в Германії. Після цього з 17 року стояв в Аргенторатумі (сучсне м.Страсбург). У 21 році брав участь у придушенні повстання треверів та едуїв.

У 43 році був у складі армії, що висадилися у Британії. В подальшому відзначився при підкорені бриттських племен (думноніїв та дуротрігів). В цей час його легатом був майбутній імператор Веспасіан. Розташовувався у Каллева Атребатум (Сілчестер), з 49 року — у Дурноварії (Дорчестер) . У 52 році зазнав поразки від племені сілурів, у 55 році влаштував табір Іска Думноніорум (м. Ексетер), а під час повстання Боудіки (60-61 роки) зумів гарно себе проявити. Після цього до 74 року стояв у Глевумі (сучасне м. Глостер), а згодом повернувся до Іскії Августи (Карлеоне, південний захід Великої Британії).

Під час громадянських воєн після смерті Нерона легіон надав Вітеллію загін у 2600 чоловік проти Веспасіана, що проявив себе в битві при Кремоні, де становив центр вітелліанської армії, але залишок легіону, який перебував у Британії, без коливань висловився за Веспасіана. При останньому підрозділ легіону було спрямовано у 70 році на кордони Германії. після цього знову поєднався в Іскії (Британія). У 74-75 роках стояв у таборі Іска Сілурум.

У 77-83 роках зіграв вирішальну роль у придушенні повстання племен сілурів (територія сучасного Вельса). У 83 році за імператора Доміціана брав участь у поході проти германського племені хаттів.

У 122 році легіонери брали участь у зведенні валу Адріана. У 142 році легіон був учасником будівництва Антонінова валу. У 155–158 роках придушував повстання бриттів на півночі острова. У 193 році підтримав претендентав на трон Клодія Альбіна. За імператора Септимія Севера у 208 році бився проти дакського племені карпів (північ Румунії).

У 213 році був у складі армії імператора Каракалли під час походу проти германців. В подальшому підтримував Геліогабала у боротьбі за трон. За імператора Олександра Севера дегіон повернувся до Іскії, де знаходився до 255 року.

У 260 році частина легіона брала участь у походах імператора Галлієна у Малій Азії. У 287–296 роках підтримав узурпатора в Британії Караузія та його наступна Аллекта. З частини легіону Караузій утворив новий — Legio II Brittannica.

В подальшому входив до складу військ імператорів Констанція I Хлора та Костянтина Великого. За часів Костянтина I та його синів перебував частково в Фінікії (носив назву II Галльській легіон).

За часів імператора Юліана знову повернувся до Британії. До 395 року забезпечував тили римської армії в Британії, перебуваючі у форті Рутупія (сучасне м. Річборо).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093
  • Field, N. (1992). Dorset and the Second Legion. Tiverton: Dorset Books. ISBN 1-871164-11-7.
  • Kai Brodersen: Das römische Britannien. Spuren seiner Geschichte. Primus-Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-080-8.