Legio I Adjutrix

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Legio I Adjutrix
Denarius-Septimius Severus-l1adiutrix-RIC 0002.jpg
Денарій імператора Септимія Севера з емблемою Legio I Adjutrix
На службі 68 — 444
Країна Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 5000-5500 осіб
Талісман единоріг та пегас
Командири
Визначні
командири
Гальба
Траян
Марк Валерій Максиміан
Пертінакс
Корнелій Валент

Commons-logo.svg Legio I Adjutrix у ВікіСховищі

Legio I Adjutrix (I Допоміжний легіон) — римський легіон часів імперії. У I ст. отримав прізвисько Pia Fidelis Bis («двічі священний і вірний»). На початку III століття мав титул Constans («Постійний»).

Історія[ред. | ред. код]

Цей легіон було створено імператором Нероном у 68 році незадовго до смерті. Його почали формувати з моряків Мізенського флоту. Спочатку Нерон збирався назвати легіон I Classica. Втім після сходження на трон Гальби процес створення легіона було завершено й дано назву «Adjutrix», тобто Допоміжний. Це вказує на окрему частину, створену у важкий момент для надання допомоги регулярним військам. Вперше знаходимо згадку про нього 68 року у військовій грамоті.

У 69 році після загибелі імператора Гальюи легіон перейшов на бік Отона. Він запекло боровся за нього у битві при Бедріаке проти Вітеллія, але був переможений. Після цього Вителлий відправив його до Іспанії. Тут того ж року легіон перейшов на бік нового претендента Веспасіана, його приєднання захопило за собою і два інших іспанських легіона — VI Victrix і X Gemina. У 70 році він брав участь у війні проти Цивіліса та племені батавов.

Там він і залишився, зайнявши табір в Монгунтіаку Майнці (сучасне м. Майнц, Німеччина), потім стояв у Табернах (сучасне м. Рейнцборн) та наостанок у Аква Маттіакор (сучсне м. Вісбаден). В цей час він вирушав або посилав свої окремі підрозділи на війну імператора Домициана проти хаттов у 83 році. У 86 році повернувся до Монгутіаку. Тут незабаром його очолив Траян (майбутній імператор). Під його орудою у 88 році легіон брав участьл у придушення змови Антонія Сатурніна. Для цього Legio I Adjutrix був посланий битися з бунтівниками. У 97 році був у поході імператора Нерви проти свевів.

Брав участь у війні проти даків, залишивши Германію на самому початку кампанії у 101 році, потім, між двома походами з 102 до 105 року, розміщувався в Апулі, звідки повернувся назад після закінчення другої війни у 106 році і перетворення Дакії в провінцію. Там він залишався до 114 року. Його було відправлено до Верхньої Паннонії, де стояв у Брегеціоні (сучасне м. Шьон, Угорщина). Тут він стояв табором аж до падіння Римської імперії.

Разом з іншими легіонами з Паннонії, він брав участь у боротьбі, яка велася на Дунаї в другій половині II століття і першій половині III століття. Був учасником обох Першої та Другої Маркоманської війн (171–175 роки) за часів імператора Марка Аврелія.

У 193 році підтримав претендента на трон Септимія Севера. У 195 та 197–198 роках брав участь у парфянській кампанії імператора Септимія Севера. У 198 році повертається до Паннонії. У 208 році брав участь у поході Септимія Севера до північної Британії.

У 215–217 роках був у складі армії імператора Каракалли, що рушив проти Парфії. Згодом брав участь у поході імператора Максиміана Фракійця проти даків у 237 році. У 244 році — учасник персидськогопохода Гордіана III. Був серед легіон, що користувався прихільністю імператора Галлієна.

В подальшому постійно розташовувався у Паннонії, де забезпечував захист північно-східних кордонів імперії від германських племен. Завершив своє існування близько 444 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–109
  • Emil Ritterling: Legio (I adiutrix). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XII,2, Stuttgart 1925, Sp. 1380–1404.