MÁV V43

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
MÁV класу V43
MÁV V43 веде міжміський поїзд в Угорщині
Основні дані
Роки будування 1963—1982
Країна будування  Угорська Народна Республіка
Виробник Ganz-MÁVAG
Разом побудовано 379
Країни експлуатації Угорщина Угорщина
Ширина колії стандартна
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
25 кВт 50 Гц  змінного струму
Конструкційна швидкість 120 км/год
Осьова формула 2О-2О
Довжина локомотива 15,7 м
Робоча маса 80 т
Навантаження від рушійних осей на рейки 20 т
Діаметр коліс 1180 мм

MÁV класу V43 (угор. MÁV V43 sorozat) — електровоз угорського виробництва з характерним коробчастим виглядом, головний робочий електровоз Угорських державних залізниць.

Історія

[ред. | ред. код]

Серія розроблена і сконструйована на початку 60-х років європейським консорціумом для просування ідей використання 25 кВ/50 Гц змінного струму на залізничних маршрутах «50 c/s Group», який складався з фірм-експертів з електрифікації залізниць Siemens, Alstom, AEG, M.F. Oerlikon, Brown-Boveri та сімох менших. Консорціум підрядив на це угорський уряд.[1]

Подальша розробка, прилаштування і серійне виробництво відбувалися на будапештському заводі «Ganz», а оператором електровозів стала угорська компанія MÁV. Загалом у проміжку з 1963 по 1982 рік було збудовано 379 локомотивів, покликаних замінити MÁV V40 і MÁV V60 та широко розповсюджені паровози класу 424. Прізвисько класичної модифікації V43 1000 Szili завдячує своїм виникненням напівпровіднику з кремнію (силіцію), «V43 2000» дістала прізвисько Papagáj (папуга) з огляду на її забарвлення, а «V43 3000» угорською прозвали «Cirmos» («смугастик», теж через забарвлення). Попервах ті з них, що були виготовлені в Німеччині, могли також працювати від джерела змінного струму 16 кВ.

Застосована в цій серії напівпровідникова технологія раннього покоління зараз вважається застарілою, але цей тип має хорошу продуктивність як у вантажних, так і в пасажирських перевезеннях. Хороша продуктивність — це результат технічного недоліку: вироблені в Угорщині серійні зразки V43 мають дві тонни зайвої ваги порівняно з німецьким дослідним зразком через відмінності у виготовленні сталевих каркасів. Це вимагає від локомотивів постійної роботи на межі запасу тягової потужності, і продуктивність стала найвищою в цьому регіоні за випадковим збігом обставин. Розширені процедури профілактичного техобслуговування, розроблені в локомотивних депо «MÁV», дозволили V43 надійно прослужити додаткові 40 років, незважаючи на те, що більшість часу ця серія працювала на максимумі можливостей.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Haut, F.J.G. The History of the Electric Locomotive.

Посилання

[ред. | ред. код]