Magericyon
| Magericyon | |
|---|---|
| |
| Magericyon castellanus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | †Амфіціонові (Amphicyonidae) |
| Підродина: | †Amphicyoninae |
| Рід: | †Magericyon Peigne, Salesa, Anton, Morales, 2008 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Magericyon
| |
Magericyon — вимерлий рід хижих ссавців з родини амфіціонових, який жив протягом 10–9 Ma міоцену (валлезійський вік) на території сучасної Іспанії.
Зовнішній вигляд цієї тварини був віддалено схожий на вигляд особливо міцного великого кота, але череп нагадує псів чи урсид, як і у багатьох амфіционідів. На відміну від більшості інших амфіціонідів, у Magericyon були зуби, пов’язані з зубами гіперм'ясоїдної тварини, із сплощеними з боків іклами, третій премоляр мав єдиний корінь, відсутність других премолярів та метаконіди на нижніх молярах із редукцією другого верхнього моляра[1][2]. Magericyon був вагою приблизно 91 кг[3].
Magericyon, ймовірно, жив так само, як і сучасні коти — мисливцем із засідок на велику здобич[1][2]. Magericyon мав потужні м'язи щелепи та шиї, які допомагали стабілізувати його голову та щелепи під час укусу. Амфіціонід був особливо вправними у рухах з боку в бік і обертаннях голови. Ця функція дозволила Magericyon швидко й ефективно обробляти туші, дозволяючи з'їсти достатню кількість м'яса до того, як прибудуть падальщики[3].
- ↑ а б Peigné, S., Salesa, M. J., Antón, M. & Morales, J., 2008: A new amphicyonine (Carnivora: Amphicyonidae) from the upper Miocene of Batallones-1, Madrid, Spain. Palaeontology: Vol. 51, #4, pp. 943
- ↑ а б Siliceo, G., Salesa, M. J., Antón, M., Pastor, J. F., Morales, J. 2015. Comparative Anatomy of the Shoulder Region in the Late Miocene Amphicyonid Magericyon anceps (Carnivora): Functional and Paleoecological Inferences. Journal of Mammalian Evolution, 22: 243–258.
- ↑ а б The Bite of the Bear Dog. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
|