Пасифлора інкарнатна

Пасифлора інкарнатна
Квітка
Плід
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Пасифлорові (Passifloraceae)
Рід:	Пасифлора (Passiflora)
Вид:	Пасифлора інкарнатна (P. incarnata)
Біноміальна назва
Passiflora incarnata L., 1753
Синоніми
Passiflora edulis Sims

Пасифлора інкарнатна, або страстоцвіт (Passiflora incarnata; від лат. passio — страждання; incarnatus — втілений) — рослина з родини пасифлорові (Passifloraceae). Батьківщина пасифлори інкарнатної — Бразилія.

Поширення і екологія

Рослина походить з тропічних районів Бразилії. Вторинний ареал природного зростання — субтропічні райони континентальної Північної Америки і Бермудські острови.

Культивується також в країнах Південно-Східної Азії і на Філіппінах. З 1960 р. розпочато її інтродукцію в Грузії (Аджарія).

Біологічний опис

Це — трав'яниста ліана з витким стеблом довжиною до 9 м. Під землею розвиваються довгі горизонтальні кореневища, зі сплячих бруньок яких виникають нові надземні вкриті листками стебла або підземні пагони.

Листя почергово глибокотрьохроздільні з дрібнопильчастим краєм, до 20 см в діаметрі, сидять на довгих черешках. У пазухах листя розвиваються вусики.

Квітки великі поодинокі, до 7-9 см діаметром, сидять на довгих квітконіжках, з п'ятьма чашолистками. Чашолистки ланцетоподібні, шкірясті, з шипуватими виростами на верхівці. Віночок складається з п'яти вільних пелюсток і «корони», що складається з двох кілець ниткоподібних облямівок, як і пелюстки, що мають яскраво-фіолетове забарвлення. Така своєрідна будова віночка зумовили ще одну назву рослини: «Кавалерська зірка».

Плід — ягода зеленувато-жовтого кольору, опадає при дозріванні.

Хімічний склад

Трав'янисті частини рослини містять 0,5 % гармана, гарміна і гармолу, що представляють собою індольні алкалоїди. Там також містяться флавоноїди (вітексин, кверцетин, апігенін, лютеолін), кумарини та хінони.

Використання

Трав'янисті частини рослини використовуються в сучасній медицині для приготування лікарських засобів (найчастіше рідкого екстракту), діють як седативний і легкий снодійний засіб, впливаючи на центральну нервову систему при неврастенії, безсонні, хронічному алкоголізмі, клімактеричних розладах. Екстракт пасифлори входить до складу препарату «Пасит». Желеподібна м'якоть плодів їстівна і використовується для приготування желе і джемів. Однак її досить мало, тому, на відміну від деяких центральноамериканських і південноамериканських родичів (маракуя, солодка гранаділла, гігантська гранаділла, бананова гранаділла, жовта гранаділла і чулюпа), пасифлора інкарнатна заради плодів не культивується.

Посилання

• Пасифлора інкарнатна // Фармацевтична енциклопедія

Література

• Пасифлора м'ясо-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 321-322. — ISBN 5-88500-055-7.
• Ліки в оториноларингології / Під ред. О. Кіцери, Р. Рудого, О. Левицької. — Львів: Медицина світу, 1999. — 408 с. — ISBN 966—7475—03—4 (див. онлайн)