Memphis Open

Regions Morgan Keegan Championships and The Cellular South Cup
Інформація
Засновано	1977
Розташування	Мемфіс, США; Мемфіс; США
Арена	Tennyson Tennis Centre
Покриття	Хард
Сайт	rmkchampionships.com
ATP Tour
Категорія	ATP World Tour 500 series
Сітка	32M/32Q/16D
Призові	$1 226 500
WTA Tour
Категорія	International; tournaments
Сітка	32M/32Q/16D
Призові	$220 000

Memphis Open — професійний тенісний турнір заснований 1975 року. Проводиться в Мемфісі (США) на кортах Racquet Club of Memphis починаючи з 1977 року. Це єдиний турнір ATP у США, що проходить на відкритих хардових кортах. Частину історії разом проводилися змагання серед чоловіків та жінок, але, починаючи з 2014 року це чисто чоловічий турнір.

Був відомий під різними спонсорськими назвами Regions Morgan Keegan Championships, U.S. Indoor Championships, the Kroger St. Jude Championship, the Volvo Championships, Cellular South Cup та Federal Express International.

Історія[ред. | ред. код]

Файл:RCofMemphis.jpg

Центральний корт Memphis Open 2016

1974 року торговець бавовником з Мемфіса Вільям Б."Біллі" Дунавант молодший придбав Мемфіський атлетичний клуб і вклав 7 млн. доларів, щоб перетворити об'єкт на той, який нині відомий як Racquet Club of Memphis. Турнір, нині відомий як Memphis Open, вперше відбувся 1975 році на критих килимових кортах в рамках WCT. У 1977 році U.S. National Indoor Tennis Championships переїхав до Мемфіса із Солсбері (штат Меріленд) і збільшив призовий фонд до 220 000 доларів.^[1] Memphis Open вирізнявся (до 2014 року) тим, що був єдиним приватним клубом для ігор ракетками у світі, який проводив професійні тенісні змагання одночасно і серед чоловіків і серед жінок.^[2] Турнір проходив на килимі до 1980-х років, але клуб з часом змінив своє покриття на хард.

У листопаді 2001 року Racquet Club of Memphis придбав права на турнір WTA в місті Оклахома-Сіті і перемістив його до Мемфісу, де впродовж 12 років проходили паралельно турніри серед чоловіків та жінок. У 2008 році турнір підвищився до статусу ATP 500. 2014 року чоловічі та жіночі турніри переїхали до Ріо-де-Жанейро й стали називатися Rio Open.^[3] Потім Мемфіс придбав турнір ATP 250 у Сан-Хосе, щоб зберегти професійний теніс у місті.^[4] Наприкінці 2014 року компанія Tennis Rendezvous LLC, що належить USTA і Golden Set Holdings LLC, придбала U.S. National Indoor Tennis Championships та перейменувала його на Memphis Open. У 2015 році "Memphis Open" знову продано, його придбала нью-йоркська компанія з фінансового менеджменту "GF Capital".

Упродовж років серед переможців Memphis Open було дев'ять перших тенісистів світу АТР: Бйорн Борг, Джиммі Коннорс, Джон Макенрой, Стефан Едберг, Андре Агассі, Іван Лендл, Джим Кур'є, Піт Сампрас та Енді Роддік. 2016 року Кей Нісікорі виграв цю подію вчетверте поспіль, зрівнявшись з рекордом Коннорса за найбільшою кількістю виграних титулів.

У квітні 2017 року ATP оголосила, що 2018 року турнір переїде до Нассау-Ветеранс-Меморіал-колісіум на Лонг-Айленді (Нью-Йорк), після того, як він не знайшов титульного спонсора в Мемфісі.^[5]

Турніри у чоловіків і жінок, хоч і проходили паралельно, але їхніми спонсорами були різні компанії, тому вони й мали різні назви.

Фінали[ред. | ред. код]

Чоловіки. Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Рік	Чемпіони	Фіналісти	Рахунок
1975	Гаролд Соломон	Їржі Гребец	2–6, 6–1, 6–4
1976	Віджай Амрітрадж	Стен Сміт	6–2, 0–6, 6–0
1977	Бйорн Борг	Браян Готтфрід	6–4, 6–3, 4–6, 7–5
1978	Джиммі Коннорс	Тім Галліксон	7–6, 6–3
1979	Джиммі Коннорс	Артур Еш	6–4, 5–7, 6–3
1980	Джон Макінрой	Джиммі Коннорс	7–6, 7–6^(8–6)
1981	Джін Меєр	Роско Теннер	6–2, 6–4
1982	Йохан Крік	Джон Макінрой	6–3, 3–6, 6–4
1983	Джиммі Коннорс	Джін Меєр	7–5, 6–0
1984	Джиммі Коннорс	Анрі Леконт	6–3, 4–6, 7–5
1985	Стефан Едберг	Яннік Ноа	6–1, 6–0
1986	Бред Гілберт	Стефан Едберг	7–5, 7–6
1987	Стефан Едберг	Джиммі Коннорс	6–3, 2–1 (знялася)
1988	Андре Агассі	Мікаель Пернфорс	6–4, 6–4, 7–5
1989	Бред Гілберт	Йохан Крік	6–2, 6–2 (знялася)
1990	Міхаель Штіх	Веллі Месур	6–7, 6–4, 7–6
1991	Іван Лендл	Міхаель Штіх	7–5, 6–3
1992	Малівай Вашінгтон	Вейн Феррейра	6–3, 6–2
1993	Джим Кур'є	Тодд Мартін	5–7, 7–6^(7–4), 7–6^(7–4)
1994	Тодд Мартін	Бред Гілберт	6–4, 7–5
1995	Тодд Мартін	Паул Гаргейс	7–6^(7–2), 6–4
1996	Піт Сампрас	Тодд Мартін	6–4, 7–6^(7–2)
1997	Майкл Чанг	Тодд Вудбрідж	6–3, 6–4
1998	Марк Філіппуссіс	Майкл Чанг	6–3, 6–2
1999	Томмі Гаас	Джим Кур'є	6–4, 6–1
2000	Магнус Ларссон	Байрон Блек	6–2, 1–6, 6–3
2001	Марк Філіппуссіс	Давіде Сангінетті	6–3, 6–7^(5–7), 6–3
2002	Енді Роддік	Джеймс Блейк	6–4, 3–6, 7–5
2003	Тейлор Дент	Енді Роддік	6–1, 6–4
2004	Йоахім Йоханссон	Ніколас Кіфер	7–6^(7–5), 6–3
2005	Кеннет Карлсен	Макс Мирний	7–5, 7–5
2006	Томмі Гаас	Робін Содерлінг	6–3, 6–2
2007	Томмі Гаас	Енді Роддік	6–3, 6–2
2008	Стів Дарсіс	Робін Содерлінг	6–3, 7–6^(7–5)
2009	Енді Роддік	Радек Штепанек	7–5, 7–5
2010	Сем Кверрі	Джон Ізнер	6–7^(3–7), 7–6^(7–5), 6–3
2011	Енді Роддік	Мілош Раоніч	7–6^(9–7), 6–7^(11–13), 7–5
2012	Юрген Мельцер	Мілош Раоніч	7–5, 7–6^(7–4)
2013	Кей Нісікорі	Фелісіано Лопес	6–2, 6–3
2014	Кей Нісікорі	Іво Карлович	6–4, 7–6^(7–0)
2015	Кей Нісікорі	Кевін Андерсон	6–4, 6–4
2016	Кей Нісікорі	Тейлор Фріц	6–4, 6–4
2017	Раян Гаррісон	Ніколоз Басілашвілі	6–1, 6–4

Чоловіки. Парний розряд[ред. | ред. код]

Рік	Чемпіони	Фіналісти	Рахунок
1975	Дік Стоктон Ерік Ван Діллен	Марк Кркс Кліфф Дрісдейл	1–6, 7–5, 6–4
1976	Віджай Амрітрадж Ананд Амрітрадж	Марті Ріссен Роско Теннер	6–3, 6–4
1977	Шервуд Стюарт Фред Макнеер	Роберт Лутц Стен Сміт	4–6, 7–6, 7–6
1978	Браян Готтфрід Рауль Рамірес	Філ Дент Джон Ньюкомб	3–6, 7–6, 6–2
1979	Том Оккер Войцех Фібак	Фрю Макміллан Дік Стоктон	6–4, 6–4
1980	Джон Макінрой Браян Готтфрід	Род Фролі Томаш Шмід	6–3, 6–7, 7–6
1981	Джін Меєр Сенді Меєр	Майк Кейгілл Том Галліксон	7–6, 6–7, 7–6
1982	Кевін Каррен Стів Дентон	Джон Макінрой Пітер Флемінг	7–6, 4–6, 6–2
1983	Пітер Макнамара Пол Макнамі	Тім Галліксон Том Галліксон	6–3, 5–7, 6–4
1984	Фріц Бунінг Пітер Флемінг	Гайнц Ґюнтгардт Томаш Шмід	6–3, 6–0
1985	Павел Сложил Томаш Шмід	Кевін Каррен Стів Дентон	1–6, 6–3, 6–4
1986	Кен Флек Роберт Сегусо	Гі Форже Андерс Яррід	6–4, 4–6, 7–6
1987	Андерс Яррід Юнас Свенссон	Серхіо Касаль Еміліо Санчес	6–4, 6–2
1988	Кевін Каррен Девід Пейт	Петер Лундгрен Мікаель Пернфорс	6–2, 6–2
1989	Пол Еннекон Хрісто ван Ренсбург	Скотт Девіс Тім Вілкінсон	7–6, 6–7, 6–1
1990	Даррен Кейгілл Марк Кратцманн	Удо Ріглевскі Міхаель Штіх	7–5, 6–2
1991	Міхаель Штіх Удо Ріглевскі	Джон Фіцджеральд Лорі Вордер	7–5, 6–3
1992	Тодд Вудбрідж Марк Вудфорд	Кевін Каррен Гері Мюллер	7–6, 6–1
1993	Тодд Вудбрідж Марк Вудфорд	Якко Елтінг Паул Гаргейс	7–5, 4–6, 7–6
1994	Байрон Блек Джонатан Старк	Джим Грабб Джаред Палмер	7–6, 6–4
1995	Джаред Палмер Річі Ренеберг	Томмі Го Бретт Стівен	4–6, 7–6, 6–1
1996	Марк Ноулз Деніел Нестор	Тодд Вудбрідж Марк Вудфорд	6–4, 7–5
1997	Елліс Феррейра Патрік Гелбрайт	Рік Ліч Джонатан Старк	6–3, 3–6, 6–1
1998	Тодд Вудбрідж Марк Вудфорд	Елліс Феррейра Давід Родіті	6–3, 6–4
1999	Тодд Вудбрідж Марк Вудфорд	Себастьян Ларо Алекс О'Браєн	6–3, 6–4
2000	Джастін Гімелстоб Себастьян Ларо	Джим Грабб Річі Ренеберг	6–2, 6–4
2001	Боб Браян Майк Браян	Алекс О'Браєн Джонатан Старк	6–3, 7–6
2002	Браян Макфі Ненад Зімоньїч	Боб Браян Майк Браян	6–3, 3–6, [10–4]
2003	Марк Ноулз Деніел Нестор	Боб Браян Майк Браян	6–2, 7–6
2004	Боб Браян Майк Браян	Джефф Кутзе Кріс Гаггард	6–3, 6–4
2005	Сімон Аспелін Todd Perry	Боб Браян Майк Браян	6–4, 6–4
2006	Іво Карлович Кріс Гаггард	Джеймс Блейк Марді Фіш	0–6, 7–5, [10–5]
2007	Ерік Буторак Джеймі Маррей	Юліан Ноул Юрген Мельцер	7–5, 6–3
2008	Магеш Бгупаті Марк Ноулз	Санчай Ратіватана Сончат Ратіватана	7–6^(7–5), 6–2
2009	Марді Фіш Марк Ноулз	Тревіс Перротт Філіп Полашек	7–6^(9–7), 6–1
2010	Джон Ізнер Сем Кверрі	Росс Гатчінс Джордан Керр	6–4, 6–4
2011	Макс Мирний Деніел Нестор	Ерік Буторак Жан-Жульєн Роєр	6–2, 6–7^(6–8), [10–3]
2012	Макс Мирний Деніел Нестор	Іван Додіг Марсело Мело	4–6, 7–5, [10–7]
2013	Боб Браян Майк Браян	Джеймс Блейк Джек Сок	6-1, 6-2
2014	Ерік Буторак Равен Класен	Боб Браян Майк Браян	6-4, 6-4
2015	Маріуш Фирстенберг Сантьяго Гонсалес	Артем Сітак Дональд Янг	5–7, 7–6^(7–1), [10–8]
2016	Маріуш Фирстенберг Сантьяго Гонсалес	Стів Джонсон Сем Кверрі	6–4, 6–4
2017	Браян Бейкер Нікола Мектич	Раян Гаррісон Стів Джонсон	6–3, 6–4

Жінки. Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Місце	Рік	Чемпіонка	фіналіста	Рахунок
Оклахома-Сіті	1986	Марселла Мескер	Лорі Макніл	6-4, 4-6, 6-3
	1987	Елізабет Смайлі	Лорі Макніл	4-6, 6-3, 7-5
	1988	Лорі Макніл	Бренда Шульц	6-3, 6-2
	1989	Манон Боллеграф	Лейла Месхі	6-4, 6-4
	1990	Емі Фрейзер	Манон Боллеграф	6-4, 6-2
	1991	Яна Новотна	Енн Сміт	3-6, 6-3, 6-2
	1992	Зіна Гаррісон	Лорі Макніл	7-5, 3-6, 7-6
	1993	Зіна Гаррісон	Патті Фендік	6-2, 6-2
	1994	Мередіт Макґрат	Бренда Шульц	7-6⁶, 7-6⁴
	1995	Бренда Шульц	Олена Лиховцева	6-1, 6-2
	1996	Бренда Шульц	Аманда Кетцер	6-3, 6-2
	1997	Ліндсі Девенпорт	Ліза Реймонд	6-4, 6-2
	1998	Вінус Вільямс	Йоаннетта Крюгер	6-3, 6-2
	1999	Вінус Вільямс	Аманда Кетцер	6-3, 6-0
	2000	Моніка Селеш	Наталі Деші	6-1, 7-6³
	2001	Моніка Селеш	Дженніфер Капріаті	6-3, 5-7, 6-2
Memphis	2002	Ліза Реймонд	Александра Стівенсон	4-6, 6-3, 7-6⁹
	2003	Ліза Реймонд	Аманда Кетцер	6-3, 6-2
	2004	В Звонарьова	Ліза Реймонд	4-6, 6-4, 7-5
	2005	В Звонарьова	Меган Шонессі	7-6³, 6-2
	2006	Софія Арвідссон	Марта Домаховська	6-2, 2-6, 6-3
	2007	Вінус Вільямс	Шахар Пеєр	6-1, 6-1
	2008	Ліндсі Девенпорт	Ольга Говорцова	6-2, 6-1
	2009	Вікторія Азаренко	Каролін Возняцкі	6–1, 6–3
	2010	Шарапова Марія Юріївна	Софія Арвідссон	6–2, 6–1
	2011	Магдалена Рибарикова	Ребекка Маріно	6–2, rit.
	2012	Софія Арвідссон	Марина Еракович	6–3, 6–4
	2013	Марина Еракович	Сабіне Лісіцкі	6–1, rit.

Жінки. Парний розряд[ред. | ред. код]

Місце	Рік	Чемпіонки	фіналістки	Рахунок
Оклахома-Сіті	1986	Марселла Мескер Паскаль Параді	Лорі Макніл Катрін Сюїр	2–6, 7–6¹, 6–1
	1987	Світлана Чернєва Лариса Нейланд	Лорі Макніл Кім Сендс	6–4, 6–4
	1988	Яна Новотна Катрін Сюїр	Катаріна Ліндквіст Тіна Шоєр-Ларсен	6–4, 6–4
	1989	Лорі Макніл Бетсі Нагелсен-Маккормак	Еліз Берджін Елізабет Смайлі	без гри
	1990	Мері Лу Деніелс П'ятек Венді Вайт	Манон Боллеграф Ліз Грегорі	7–5, 6–2
	1991	Мередіт Макґрат Енн Сміт	Катріна Адамс Джилл Гетерінгтон	6–2, 6–4
	1992	Лорі Макніл Ніколь Брадтке	Катріна Адамс Манон Боллеграф	3–6, 6–4, 7–6⁶
	1993	Патті Фендік Зіна Гаррісон	Катріна Адамс Манон Боллеграф	6–3, 6–2
	1994	Патті Фендік Мередіт Макґрат	Катріна Адамс Манон Боллеграф	7–6³, 6–2
	1995	Ніколь Арендт Лаура Голарса	Катріна Адамс Бренда Шульц	6–4, 6–3
	1996	Чанда Рубін Бренда Шульц	Катріна Адамс Деббі Грем	6–4, 6–3
	1997	Хіракі Ріка Міягі Нана	Маріанн Вердел-Вітмаєр Тамі Вітлінгер-Джонс	6–4, 6–1
	1998	Серена Вільямс Вінус Вільямс	Кетеліна Крістя Крістін Кунс	7–5, 6–2
	1999	Ліза Реймонд Ренне Стаббс	Аманда Кетцер Джессіка Стек	6–3, 6–4
	2000	Кімберлі По Коріна Мораріу	Тамарін Танасугарн Олена Татаркова	6–4, 4–6, 6–2
	2001	Аманда Кетцер Лорі Макніл	Джанет Лі Вінне Пракуся	6–3, 2–6, 6–0
Memphis	2002	Ай Суґіяма Олена Татаркова	Мелісса Міддлтон Брі Ріппнер	6-4, 2-6, 6-0
	2003	Морігамі Акіко Обата Саорі	Аліна Жидкова Бріанн Стюарт	6-1, 6-1
	2004	Оса Свенссон Мейлен Ту	Шарапова Марія Юріївна В Звонарьова	6-4, 7-6⁰
	2005	Міхо Саекі Юка Йосіда	Лора Гренвілл Абігейл Спірс	6-3, 6-4
	2006	Ліза Реймонд Саманта Стосур	Азаренко Вікторія Федорівна Каролін Возняцкі	7-6², 6-3
	2007	Ніколь Пратт Бріанн Стюарт	Ярміла Ґайдошова Морігамі Акіко	7-5, 4-6, [10-5]
	2008	Ліндсі Девенпорт Ліза Реймонд	Анджела Гейнс Машона Вашінгтон	6-3, 6-1
	2009	Вікторія Азаренко Каролін Возняцкі	Федак Юліана Леонідівна Міхаелла Крайчек	6–1, 7–6²
	2010	Ваня Кінґ Міхаелла Крайчек	Бетані Маттек-Сендс Меган Шонессі	7–5, 6–2
	2011	Ольга Говорцова Алла Кудрявцева	Андреа Главачкова Луціє Градецька	6–3, 4–6, [10–8]
	2012	Андреа Главачкова Луціє Градецька	Віра Лиховцева Говорцова Ольга Олексіївна	6–3, 6–4
	2013	Крістіна Младенович Галина Воскобоєва	Софія Арвідссон Юганна Ларссон	7–6⁵, 6–3

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 11 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 11 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Big Changes For Tennis in Memphis. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2018.
↑ Tennis - ATP World Tour - ATP Approves Event In Rio de Janeiro From 2014. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 11 січня 2018.
↑ Memphis To Relocate To Long Island For 2018. www.atpworldtour.com. Association of Tennis Professionals (ATP). 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 11 січня 2018.