Деніел Нестор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деніел Нестор
Nestor 2009 Davis Cup 2.jpg
Громадянство Канада Канада
Місце проживання Багами
Дата народження 4 вересня 1972(1972-09-04) (46 років)
Місце народження Белград, Югославія
Зріст 191 см
Початок кар'єри 1991
Робоча рука ліва
Бекхенд дворучний
Призові, USD 12 495 308

Одиночний розряд

Матчів в/п 85–118
Титулів 0
Найвища позиція 58 (23 серпня 1999)
Турніри Великого шолома
Австралія 3к (1998, 1999, 2001)
Ролан Гаррос 1к (1997, 1998, 1999)
Вімблдон 4к (1999)
США 2к (1995, 2000)
Інші турніри
Олімпіада 3к (2000)

Парний розряд

Матчів в/п 1035–437
Титулів 91
Найвища позиція 1 (19 серпня 2002)
Турніри Великого шолома
Австралія П (2002)
Ролан Гаррос П (2007, 2010, 2011, 2012)
Вімблдон П (2008, 2009)
США П (2004)
Інші парні турніри
Олімпіада 1 Сідней (пара)
Мікст
Австралія П (2007, 2011, 2014)
Ролан Гаррос Ф (2006, 2013)
Вімблдон П (2013)
США Ф (2003)
Картка була оновлена востаннє: 7 липня 2017

Деніел Марк Нестор (англ. Daniel Nestor, при народженні Данієл Несторович, серб. Данијел Несторовић, 4 вересня 1972) — канадський тенісист сербського походження, що спеціалізується на парній грі, володар 8-и титулів Великого шолома в парному чоловічому розряді та 4-х в міксті, олімпійський чемпіон.

Нестор один із найкращих парних гравців в історії тенісу[1][2]. Станом на жовтень 2016 року він займає 11-е місце за кількістю перемог в турнірах ATP з початку відкритої ери. У січні 2016 року Нестор першим із парних гравців виграв 1000 матчів[3]. Граючи з 11 різними партнерами, він здобув 91 перемогу в турнірах, зокрема виграв золоту медаль олімпійського чемпіона на Сіднейській олімпіаді, чотири фінали ATP-туру. За кількістю парних перемог він поступається лише братам Майку та Бобу Браянам. Він першим із парних гравців виграв принаймні раз кожен із турнірів Великого шолома, кожен із турнірів серії Мастерс, підсумковий турнір року та Олімпійські ігри. Пара, членом якої був Нестор, двічі називалася парою року: 2002 року разом із Марком Ноулзом та 2008 року разом із Ненадом Зімоньїчом.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батьки Нестора перебралися з Югославії до Канади в 1976, коли йому було 4 роки. Вони поселилися в Торонто. У липні 2005-го Нестор одружився з Наташою Гаврилович. У пари дві дочки, вона мешкає на Багамах[4].

За спортивні досягнення Нестор зарахований до Ордену Канади в листопаді 2010 року[5][6].


Олімпійські фінали[ред. | ред. код]

Парний розряд: 2 (1 золота медаль)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Золото 2000 Сідней Хард Канада Себастьян Ларо Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд
5–7, 6–3, 6–4, 7–6(7–2)
4-е місце 2016 Ріо-де-Жанейро Хард Канада Васек Поспісіл США Стів Джонсон
США Джек Сок
2–6, 4–6

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Парний розряд: 17 (8 перемог, 9 поразок)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Поразка 1995 Australian Open Хард Багамські Острови Марк Ноулз США Джаред Палмер
США Річі Ренеберг
3–6, 6–3, 3–6, 2–6
Поразка 1998 French Open Ґрунт Багамські Острови Марк Ноулз Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Пауль Гаргойс
3–6, 6–3, 3–6
Поразка 1998 US Open Хард Багамські Острови Марк Ноулз Австралія Сендон Столл
Чехія Циріл Сук
6–4, 6–7, 2–6
Перемога 2002 Australian Open (1) Хард Багамські Острови Марк Ноулз Франція Мікаель Ллодра
Франція Фабріс Санторо
7–6(7–4), 6–3
Поразка 2002 French Open Ґрунт Багамські Острови Марк Ноулз Нідерланди Поль Гаргаус
Росія Євген Кафельніков
5–7, 4–6
Поразка 2002 Wimbledon Трава Багамські Острови Марк Ноулз Швеція Йонас Бйоркман
Австралія Тодд Вудбрідж
1–6, 2–6, 7–6(8–6), 5–7
Поразка 2003 Australian Open Хард Багамські Острови Марк Ноулз Франція Мікаель Ллодра
Франція Фабріс Санторо
4–6, 6–3, 3–6
Перемога 2004 US Open (1) Хард Багамські Острови Марк Ноулз Індія Леандер Паес
Чехія Давид Рікл
6–3, 6–3
Перемога 2007 French Open (1) Ґрунт Багамські Острови Марк Ноулз Чехія Лукаш Длоуги
Чехія Павел Візнер
2–6, 6–3, 6–2
Поразка 2008 French Open Ґрунт Сербія Ненад Зімоньїч Уругвай Пабло Куевас
Перу Луїс Орна
2–6, 3–6
Перемога 2008 Wimbledon (1) Трава Сербія Ненад Зімоньїч Швеція Юнас Бйоркман
Зімбабве Кевін Улльєтт
7–6(14–12), 6–7(3–7), 6–3, 6–3
Перемога 2009 Wimbledon (2) Трава Сербія Ненад Зімоньїч США Боб Браян
США Майк Браян
7–6(9–7), 6–7(3–7), 7–6(7–3), 6–3
Поразка 2010 Australian Open Хард Сербія Ненад Зімоньїч США Боб Браян
США Майк Браян
3–6, 7–6(7–5), 3–6
Перемога 2010 French Open (2) Ґрунт Сербія Ненад Зімоньїч Чехія Лукаш Длоуги
Індія Леандер Паес
7–5, 6–2
Перемога 2011 French Open (3) Ґрунт Білорусь Макс Мирний Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Аргентина Едуардо Шванк
7–6(7–3), 3–6, 6–4
Перемога 2012 French Open (4) Ґрунт Білорусь Макс Мирний США Боб Браян
США Майк Браян
6–4, 6–4
Поразка 2016 Australian Open Хард Чехія Радек Штепанек Велика Британія Джеймі Маррі
Бразилія Бруно Суареш
6–2, 4–6, 5–7

Мікст: 9 (4 перемоги, 5 поразок)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивники Рахунок
Поразка 2003 US Open Хард Росія Ліна Красноруцька Словенія Катаріна Среботнік
США Боб Браян
7–5, 5–7, [5–10]
Поразка 2006 Australian Open Хард Росія Олена Лиховцева Швейцарія Мартіна Хінгіс
Індія Магеш Бгупаті
3–6, 3–6
Поразка 2006 French Open Ґрунт Росія Олена Лиховцева Словенія Катаріна Среботнік
Сербія та Чорногорія Ненад Зімоньїч
3–6, 4–6
Перемога 2007 Australian Open (1) Хард Росія Олена Лиховцева Білорусь Вікторія Азаренко
Білорусь Макс Мирний
6–4, 6–4
Перемога 2011 Australian Open (2) Хард Словенія Катаріна Среботнік Китайський Тайбей Чань Юнцзянь
Австралія Пол Генлі
6–3, 3–6, [10–7]
Поразка 2013 French Open Ґрунт Франція Крістіна Младенович Чехія Луціє Градецька
Чехія Франтішек Чермак
6–1, 4–6, [6–10]
Перемога 2013 Wimbledon (1) Трава Франція Крістіна Младенович США Ліза Реймонд
Бразилія Бруно Суареш
5–7, 6–2, 8–6
Перемога 2014 Australian Open (3) Хард Франція Крістіна Младенович Індія Саня Мірза
Румунія Горія Текеу
6–3, 6–2
Поразка 2015 Australian Open Хард Франція Крістіна Младенович Швейцарія Мартіна Хінгіс
Індія Леандер Паес
4–6, 3–6

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Raonic named 2012 Tennis Canada male player of the year. Tennis Canada. December 12, 2012. 
  2. Eric Duhatschek (August 24, 2012). Canada's most decorated tennis player lives largely in anonymity. The Globe and Mail. 
  3. Nestor records 1,000th doubles match win. ATPWorldTour.com. Процитовано January 11, 2016. 
  4. Daniel Nestor: Canada's most accomplished tennis player looks forward, not backward. The Globe and Mail. Процитовано January 28, 2016. 
  5. Order of Canada. The Governor General of Canada. Процитовано January 28, 2016. 
  6. Nestor Adds Order of Canada to Long List of Accomplishments