Microcebus lehilahytsara
| Microcebus lehilahytsara | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Microcebus lehilahytsara Roos & Kappeler, 2005 | ||||||||||||||||||||
 Мапа поширення | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Microcebus lehilahytsara — вид лемуровидих приматів.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина голови й тіла: 90 - 92 мм. Вага 30 - 64 г. Має коротке, густе, яскраво-бордове хутро, з відтінком оранжевого кольору на спині, голові й хвості, і переходить в кремово-білий колір низу. Чітка біла смуга простягається вздовж моста носа. Вуха малі, круглі й довгі, рівномірно забарвлений хвіст може бути використаний для зберігання жиру. Очі лемурів миші містять тапетум, який підсилює їх здатність бачити в темряві.
Середовище проживання[ред. | ред. код]
В даний час цей вид відомий тільки з типового місцезнаходження в Андасібе, Мадагаскар і прилеглих регіонах. Житель східних тропічних лісів. Особини, спостерігалися також в ділянках старих плантацій евкаліптів, де вони переміщалися підліском без спуску на землю.
Звички[ред. | ред. код]
Це, головним чином, поодинокий вид, що харчуються фруктами і комахами в кущах і низьких деревах, а також у верхньому полозі лісу.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Цей вид знаходиться під загрозою руйнування середовища проживання від нестійких методів ведення сільського господарства. Зустрічається, як відомо, у двох національних парках (Analamazaotra і Mantadia), а також у англ. Anjozorobe-Angavo Protected Area і може бути знайдений в англ. Mangerivola Special Reserve.
Джерела[ред. | ред. код]
- Microcebus lehilahytsara | ARKive
- Andriaholinirina, N. et al. (2014). "Microcebus lehilahytsara". IUCN [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |