Narcine bancroftii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Narcine bancroftii

Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Підтип: Хребетні
Надклас: Хрящові риби
Клас: Пластинозяброві
Ряд: Електричні скати
Родина: Narcinidae
Рід: Narcine
Вид: Narcine bancroftii
Narcine bancroftii
(E. Griffith & C. H. Smith, 1834)

Синоніми
Narcine umbrosa Jordan, 1884
Narcine brasiliensis punctata Garman, 1881
Narcine brasiliensis corallina Garman, 1881
Narcine pictus Gronow, 1854
Narcine bancrofti (Griffith & Smith, 1834)
Посилання
Вікісховище: Narcine bancroftii
ITIS: 621086
МСОП: 63142
NCBI: 1343680

Narcine bancroftii  — вид скатів роду нарцин сімейства Narcinidae загону електричних скатів. Це хрящові риби, що ведуть донний спосіб життя, з великими, сплощеними грудними та черевними плавцями у формі диска, вираженим хвостом та двома спинними плавцями. Вони здатні генерувати електричний струм. Мешкають у західній частині Атлантичного океану на глибині до 35 м. Максимальна зареєстрована довжина 47 см[1].

Таксономія[ред. | ред. код]

Вперше вид був науково описаний у 1834 році[2]. Згідно з нещодавно проведеною систематичною ревізією, з широко поширеного виду бразильська нарцина були виділені підвиди Narcine bancroftii, який мешкає біля узбережжя Північної Кароліни, США, в деяких частинах Мексиканської затоки, в Карибському морі, на Великих і Малих Антильських островах, та північного бразильська нарцина, що є ендеміком південно-західної Атлантики (Бразилія, Уругвай та Аргентина)[3]. Вигляд названий на честь Едварда Банкрофта (1744—1821), американського лікаря-натураліста, який вивчав електричних риб і створив ілюстрації, за якими було зроблено їхній опис[4].

Ареал[ред. | ред. код]

Narcine bancroftii мешкають в західній частині Атлантичного океану біля узбережжя Північної Кароліни, в Мексиканській затоці, в Карибському морі, на Великих і Малих Антильських островах і біля північного узбережжя Південної Америки у водах Бразилії, Французької Гвіани, Гаяни, Сурінама і Боліварі. Ці скати зустрічаються на мілководді, як правило, не глибше 35 м[1], проте, іноді вони трапляються на глибині до 55 м[5].

Опис[ред. | ред. код]

У цих скатів овальні та заокруглені грудні та черевні диски та короткий хвіст. Є два спинні плавці. В основі грудних плавців перед очима крізь шкіру проглядають електричні парні органи у формі нирок, які тягнуться вздовж тіла до кінця диска [6]. Їх розмір залежить від розміру схилу[5]. Максимальна зареєстрована довжина 45 см, а ширина 20 см[7]. Забарвлення дорсальної поверхні тіла коливається від темно-коричневого до червонувато-жовтогарячого кольору. Спина покрита темними кільцями неправильної форми. Вентральна поверхня біла або зелена. Зяброві щілини досить короткі. Від інших електричних скатів цей вид відрізняється досить довгим рилом і відстанню від кінчика рила до очей, що становить 11-13 % від загальної довжини. Перший і другий спинні плавці схожі за розміром. Перший спинний плавець починається позаду основи черевних плавців. Хвостовий плавець має форму рівнобедреного трикутника. З боків хвостового стебла є шкірні мембрани. Шипи у хвостовому плавнику відсутні[5].

На кожній щелепі є по 17-34 зубних рядів залежно від віку та розміру ската. Зуби закінчуються конічними досить тупими вістрями. Шкіра м'яка, позбавлена луски чи шипів[5].

Біологія[ред. | ред. код]

Narcine bancroftii є донними рибами, які ведуть нічний спосіб життя. Вони здатні генерувати електричний струм силою 13-37 вольт. Раціон складається в основному з поліхет та кільчастих черв'яків. Крім того, вони поїдають молодих морських змій, актиній, невеликих костистих риб та ракоподібних. Вони розмножуються яйцеживонародженням, ембріони вилуплюються з яєць в утробі матері[6]. У посліді — 4-15 новонароджених, здатних випускати електричні розряди. Вагітність триває 3 місяці, можливо довше через діапаузу. Самці і самки досягають статевої зрілості при довжині 55,9-83,8 см і 50,8-66 см, відповідно[5], однак, найменша вагітна самка, яка згодом абортувала, мала довжину всього 36 см. Яйцеводи самок цього виду мають дуже тонкі прозорі стінки, які легко рвуться[1].

Narcine bancroftii можуть стати здобиччю великих риб, зокрема акул. У зябрах скатів цього виду можуть паразитувати трематоди[5].

Взаємодія з людиною[ред. | ред. код]

Ці скати не становлять інтересу для комерційного рибного промислу, однак у Бразилії їх утримують у домашніх акваріумах. Оскільки вони здатні завдати відчутного електричного удару, при поводженні з ними необхідно бути обережними. Іноді вони трапляються як прилов при комерційному промислі креветок методом тралення. Спійманих риб найчастіше викидають за борт, виживання у них низьке, упіймані самки абортують. Міжнародна спілка охорони природи надала цьому виду статус «LC»[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Narcine bancroftii: інформація на сайті МСОП (англ.)
  2. Cuvier, G.L.C.F.D. & Griffith, E. & Smith, C. (1834) The class Pisces, arranged by the Baron Cuvier, with supplementary additions, by Edward Griffith, F.R.S. &c. and Lieut.-Col. Charles Hamilton Smith, F.R., L.S.S. &c. &c. The animal kingdom. London. Vol. 1, 1-680 pp, 62 pls
  3. De Carvalho, M.R. 1999. A systematic revision of the electric ray genus Narcine Henle, 1834 (Chondrichthyes: Torpediniformes: Narcinidae), and the higher-level phylogenetic relationships of the orders of elasmobranch fishes (Chondrichthyes). Dissertation Abstracts International Part B: Science and Engineering [Diss. Abst. Int. Pt. B — Sci. & Eng.]. Vol. 60, no. 9, p. 4458. Mar 2000
  4. Christopher Scharpf and Kenneth J. Lazara. Fish Name Etymology Database. The ETYFish Project. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 10 квітня 2014.
  5. а б в г д е Michelle Press. Lesser electric ray. Florida Museum of Natural History. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
  6. а б McEachran, de Carvalho, 2002, с. 521.
  7. Lesser electric ray. Elasmo Field Guide. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 10 квітня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]