Pacifastacus leniusculus
| ?Pacifastacus leniusculus | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Підтип: | Ракоподібні (Crustacea) |
| Клас: | Вищі ракоподібні (Malacostraca) |
| Ряд: | Десятиногі (Decapoda) |
| Надродина: | Річкові раки (Astacoidea) |
| Родина: | Річкові раки (Astacidae) |
| Рід: | Pacifastacus |
| Вид: | P. leniusculus |
| Біноміальна назва | |
| Pacifastacus leniusculus (Dana, 1852)[2] | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pacifastacus leniusculus |
 EOL: | 1021882 |
 ITIS: | 97326 |
 МСОП: | 153648 |
 NCBI: | 6720 |
Pacifastacus leniusculus — вид прісноводних ракоподібних родини річкових раків (Astacidae).
Природно вид поширений в американських штатах Вашингтон, Орегон, Айдахо та канадській Британській Колумбії. Згодом поширився в Каліфорнії, Неваді та Юті, де почав витісняти місцевих представників родини Astacidae.
У 1960-х роках американських раків з комерційною метою завезли у Фінляндію та Швецію. З цього часу він розселився у 26 країнах Північної, Західної та Центральної Європи (також в Іспанії та Греції).
Рак завдовжки 6—9 см, хоча трапляються особини 16—21 см. Забарвлення панцира синьо-коричневе або червоно-коричневе. Клешні великі та гладкі. Біля шарнірної петлі є біла або блідо-зелена вигнальна пляма.
Мешкає у різноманітних спокійних прісних водоймах. Всеїдний вид, живиться детритом, падаллю, рослинними рештками та іншою органікою. Спаровується восени. Самиця відкладає 200—400 ікринок, які виношує в себе під хвостом до весни.
- ↑ G. A. Schuster; C. A. Taylor; J. Cordeiro (2010). Pacifastacus leniusculus. The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2010: e.T153648A4526314. doi:10.2305/IUCN.UK.2010-3.RLTS.T153648A4526314.en. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
- ↑ Pacifastacus leniusculus (Dana, 1852). Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). Процитовано 28 серпня 2010. (англ.)
- Invasion of the Plague Carriers. The Vega Science Trust. 2002. Архів оригіналу (RealVideo) за 10 травня 2012. Процитовано 15 вересня 2019.
- 'Kill crayfish on sight' appeal. BBC News. 15 серпня 2008. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 15 вересня 2019.
- UK Crayfish Website. Buglife – The Invertebrate Conservation Trust. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 15 вересня 2019.
 |
Це незавершена стаття з карцинології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |