Парк вілли Фінци

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парк вілли Фінци
італ. Parco di Villa Finzi
Парк вілли Фінци (алея Монца)
45°29′40″ пн. ш. 9°13′19″ сх. д. / 45.4946750° пн. ш. 9.2220028° сх. д. / 45.4946750; 9.2220028
Тип міський парк
Відкрито 1934 р.
Площа 51 300 м²
Країна  Італія
Розташування Мілан, зона 2
Парк вілли Фінци. Карта розташування: Італія
Парк вілли Фінци
Парк вілли Фінци
Парк вілли Фінци (Італія)
Мапа
CMNS: Парк вілли Фінци у Вікісховищі
Гінгко білоба в парку

Парк Вілли Фінці розташований у зоні 2 в Мілані, район Ґорла. Поздовжня стіна і дорога відділяють його від мартезанського каналу (Naviglio della Martesana); вхід в парк — з вул. Sant'Erlembardo[1]. Це один з найстаріших парків у місті. На його території зараз розташовані: соціальний центр для людей похилого віку, ясла, дитячий садок, початкова п'ятирічна школа, два ігрові майданчики для дітей, ветеринарна клініка м. Мілан (ASL).

Серед численних видів дерев, присутніх у парку — робінія, алича, чорна тополя, липа серцелиста, айлант, граб звичайний, вишня, бук, кінський каштан, червоний дуб, чорний горіх, в'яз, тополя, гінкго білоба, різні сорти клену. Слід особливо відзначити паперову шовковицю — Morus papyrifera L.

Історія[ред. | ред. код]

На початку XIX століття вілла належала угорському графу Batthyàny, офіцеру гусарів, який в 1829 році створює тут сад. Через територію протікав струмок, який з часом сформував озеро. Два нео-класичні храми прикрашали парк.

У другій половині XIX століття нова власниця вілли, Фанні Фінці Оттоленґі, перетворила парк на місце для благодійних зустрічей, на «будинок-сад для дітей з району Ґорла». А у перші роки XX століття вілла стала притулком для неповносправних дітей у співпраці з Ортопедичним інститутом Ґаетано Піні[2]. У 1934 році, після того, як відділ інституту перебрався в інше приміщення, маєток було придбано комуною Мілану для створення міського парку.

Див. також[ред. | ред. код]

Лінки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rete civica di Milano. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2022.
  2. офіц. сайт інституту. Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 17 лютого 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

  • AA. VV., Enciclopedia di Milano, Milano, Franco Maria Ricci Editore, 1997.
  • Liliana Casieri; Lina Lepera, Anna Sanchioni, Itinerari nel verde a Milano, Comune di Milano, settore ecologia, GAV, 1989.
  • Alma Lanzani Abbà; Pia Meda, Alberi a Milano, Milano, CLESAV, giugno 1985. ISBN 978-88-7064-118-9
  • Ippolito Edmondo Ferrario; Gianluca Padoan, Milano sotterranea e misteriosa, Milano, Mursia,