Граб звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Граб звичайний
Граб звичайний
Граб звичайний
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Рід: Carpinus
Вид: Граб звичайний
Carpinus betulus - Тулузький музей
Граб звичайний влітку

Граб звичайний (Carpinus betulus L.) — дерево родини березових (Betulaceae).

Походження назви[ред.ред. код]

Українське слово «граб» є похідним від праслов'янського *grab(r)ъ, від якого також походять біл. і рос. граб, болг. га́бър, серб. гра̏б/grab, гра̀бар/grabar, словен. grȃbǝr, gȃbǝr, grȃb, чеськ. habr, hrabr, словац. і верх.-луж. hrab, пол. grab, ниж.-луж. grab, полаб. gróbē («грабовий гай»)[1].

За одною з версій, *grab(r)ъ походить від праіндоєвропейського *grob(h)os, утвореного з дієслова *gerebh-/*gerbʰ- («розрізати», з нього також походить і слово «жереб») — через зубчасте листя цього дерева. У цьому випадку слов'янські назви споріднені з давньопрусським wosigrabis («бруслина»), латиським Gruõbin̨a (місце у Курляндії), давньомакедонським γράβιον («деревина певної породи дуба», «смолоскип»), умбрійським Grabovius («бог дуба» — епітет Юпітера). Проте, деякі мовознавці припускають можливість запозичення слова *grob(h)os з якоїсь мови доіндоєвропейського населення[1].

Згідно з другою версією, праслов'янське *grab(r)ъ пов'язане за походженням з дієсловом *grebti («гребти», «зривати») — через те, що грабове листя зривали на корм худобі. Таке ж походження у латинської назви граба carpinus — від carpo («рву», «обриваю»)[2]. Малопереконливі версії, які порівнюють праслов'янське *grab(r)ъ з *gora («гора»), *grablję(ě) («граблі»), як і виведення слов'янського слова від латинського[3].

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Стовбур часто ребристо-незграбний, гладкий у верхній частині, але потрісканий у нижній. Красиве дерево від 7 до 25 м заввишки, вкрите сріблисто-сірою корою. Крона компактна, гладка, густа, циліндрично-округла формою. Молоді пагони з шовковистим опушенням, пізніше голі, блискучі, бурі, з білими сочевичками. Листя овальне (6-15 см завдовжки, 3-6 см завширшки, загострене, гофроване від виступаючих жилок, з зубчастими краями, зверху темно-зелене, а в осінній період його забарвлення змінюється від темно-пурпурового до лимонно-жовтого. Молоді листки мають численні випуклі жилки, які надають їм гофровану поверхню. Квітки одностатеві, запилюються вітром, адже суцвіття звисають до низу на гілках сережками, які з'являються навесні. Чоловічі сережки до 6 см завдовжки, зібрані в циліндричні квіткові суцвіття. Кожна квітка має приквіткову червонувату лусочку, при основі якої знаходяться 5-7 тичинок.Жіночі сережки короткі, компактні (до 2 см завдовжки) при достиганні видовжуються (до 15 см), малоквіткові. Квітки мають просту оцвітину, яка має короткий зубчастий відгин, тому вони сидять у пазухах дрібних покривних лусок. Пізніше покривні луски розростаюся, утворюючи листоподібну трилопатеву обгортку (плюску). При достиганні плодів обгортка стає шкірястою і покриває горішок. Плід - невеликий горіх, 3-6 мм в довжину, овальної форми, бурого забарвлення, ребристий на дотик. Зверху плід має залишки оцвітини.

Екологічна приналежність[ред.ред. код]

Росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів, зрідка утворює чисті насадження в похідних лісостанах. Граб дещо сприйнятливий до хвороб листя, але в цілому є невибагливим і витривалим деревом. Тіньовитривала рослина. Квітне у березні-квітні. Плоди достигають у вересні.

Поширення[ред.ред. код]

Поширений граб у Карпатах, Лісостепу, на Поліссі, зрідка в Степу. Займає 3,7% площі державного лісового фонду України. Райони заготівлі зосереджені в Лісостепу, Поліссі та Карпатах.

Практичне використання[ред.ред. код]

Деревинна, танідоносна, олійна, ефіроолійна, фарбувальна, декоративна, фітомеліоративна, кормова рослина. Граб має цінну тверду важку деревину. Його заболонь за забарвленням не відрізняється від стиглої деревини. Вона сірувато-біла, блискуча, досить важка, дуже тверда і важко рубається, однорідна, щільна, в'язка, погано піддається стиранню, в сухому стані дуже міцна. Під час сушіння жолобиться, розтріскується, тому мало придатна для великих столярних деталей, до того ж вона не має гарної текстури. Деревина граба добре сприймає фарбу і її часто використовують для імітації чорного дерева.

Основні властивості деревини граба звичайного — твердість і погана розколюваність — визначають її застосування. З неї виготовляють дерев'яні деталі простих машин, музичних інструментів (клавіші для роялів та піаніно), паркет, держаки інструментів, топорища, чесальні гребені, ткацькі човники, шевські колодки, цвяхи тощо. У будівництві застосовують мало, бо стовбури граба, як правило, криві, деревина жолобиться і в ґрунті загниває. Деревина граба дає дуже добре паливо.

Граб звичайний

У корі граба міститься 4-6% танідів, у листках — 9-15,5%. Джерелом для одержання танідів служать головним чином листки, бо кора менш танідоносна та погано знімається зі стовбура. Крім танідів, листки граба звичайного містять вітамін С (109—256 мг %) і ефірну олію з фруктовим ароматом, яка застосовується у виробництві лікерів. У плодах міститься жирна олія (11,7%), що придатна для виготовлення оліфи. Внутрішня частина кори граба звичайного дає жовту фарбу, придатну для фарбування вовни.

Як декоративна рослина він є однією з найкращих порід для живоплотів, альтанок. Крім того, його рекомендують для групових і алейних насаджень у лісопарках, парках, у садах і бульварах. Він має декоративні форми: пірамідальну, плакучу, колоноподібну і пурпуролисту.

У полезахисних лісових смугах, при залісенні ярів і балок граб звичайний як цінну тіньову супутню породу можна вирощувати сумісно з дубом.

Гілки, листя й плоди граба звичайного придатні в якості корму для домашніх тварин. Поживність їх невисока. Плоди граба містять багато клітковини (36,3-59,4%' абсолютно сухої речовини). Їх рекомендують згодовувати розмеленими і тільки для коней та великої рогатої худоби. Пагони граба поїдаються великою рогатою худобою, кіньми, козами, вівцями.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Для виробництва дубильних екстрактів збирають листки під час листопаду у суцільних насадженнях граба звичайного. Листки сушать під навісами з доброю вентиляцією.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. 
  2. Н. М. Шанский, Т. А. Боброва (2004). Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов. — М.: Дрофа. 
  3. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.