Penicillium

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Penicillium
Penicillium Pengo.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Eurotiomycetes
Порядок: Eurotiales
Родина: Aspergillaceae
Рід: Penicillium
Link, 1809
Синоніми
* Floccaria [1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Penicillium
EOL logo.svg EOL: 16374
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 5073
MB: 9257
IF: 9257

Penicillium  (укр. пеніцилій[5], пеніциліум[6][7], а також пеніцил[8]) — рід грибів родини Aspergillaceae. Назва вперше опублікована 1809 року.[9]

Практичне використання[ред. | ред. код]

А. Флемінг, вивчаючи стрептококів, вирощував їх на живильному середовищі в чашках Петрі. На одній з чашок разом зі стафілококами виросла колонія цвілевих грибів, навколо якої стафілококи не розвивалися. Зацікавившись цим явищем, Флемінг виділив культуру гриба Penicillium notatum. Виділити речовину, що пригнічує ріст стафілококів, вдалося тільки в 1940 р оксфордской групі дослідників. Отриманий антибіотик був названий пеніциліном.

Класифікація[ред. | ред. код]

Згідно з базою MycoBank до роду Penicillium відносять 984 офіційно визнаних видів:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grev., Scott. crypt. fl.: pl. 301 (1827)
  2. Letell. (1839)
  3. Sorokin, Trudy Obshchestva ispytatelei prirody pri Imperatorskom Khar'kovskom universitê: 47 (1871)
  4. Henn., Hedwigia Beiblätter 42: 88 (1903)
  5. Ботанічна географія / П. М. Береговий, М. М. Прахов. - Київ : Вища школа, 1969. - C. 91
  6. Історія створення та розвитку кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця / В. В. Мельник, В. П. Широбоков. - Вінниця : Нова Книга, 2019. - C. 111. - ISBN 978-966-382-787-2
  7. Фармакологія. За ред. І. С. Чекмана
  8. Мінухін, В. В., Т. М. Замазій, and Н. І. Коваленко. Патогенні гриби. — Харків : МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Харківський національний медичний університет, 2016.
  9. Penicillium. www.mycobank.org. Процитовано 2019-05-01. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Link, H.F. 1809. Observationes in ordines plantarum naturales. Dissertatio I. Magazin der Gesellschaft Naturforschenden Freunde Berlin. 3(1):3-42 - P.16

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Пеніцил // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 325. — ISBN 5-88500-055-7.