Александер Флемінг

Александер Флемінг
*Alexander Fleming*
Александер Флемінг; Alexander Fleming
англ. Alexander Fleming
Народився	6 серпня 1881; Лохфілд (біля міста Дарвел), Шотландія
Помер	11 березня 1955 (73 роки); Лондон, Англія; ·інфаркт міокарда
Поховання	собор Святого Павла
Місце проживання	Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	бактеріолог, фармаколог, лікар, хірург, винахідник
Alma mater	Імперський коледж Лондона; Університет Вестмінстера; Kilmarnock Academyd; Imperial College School of Medicined; St Mary's Hospital Medical Schoold
Галузь	Бактеріологія, імунологія
Заклад	Лікарня Св. Марії, Лондон
Посада	ректор Единбурзького університетуd
Членство	Лондонське королівське товариство; Папська академія наук; Королівська колегія лікарівd; Нідерландська королівська академія наук; Royal Academy of Medicine of Cataloniad
Війна	Друга світова війна
Відомий завдяки:	Відкриття пеніциліну
Батько	Hugh Flemingd
Мати	Grace Mortond
У шлюбі з	Amalia Flemingd; Sarah Marion McElroyd
Діти	Robert Flemingd
Нагороди	Actonian Prized (1949) медаль Альберта (1946) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1948) Почесний доктор університету Грацаd почесний доктор Льєзького університетуd член Лондонського королівського товариства (1943) почесний член Королівського товариства Единбургаd Fellow of the Royal College of Physicians of Edinburghd FRCPd Moxon Medald Cameron Prize of the University of Edinburghd Honorary Fellow of the Royal Society Te Apārangid (1945) медаль Джона Скотта (1944) doctor honoris causa from the University of Parisd (1945) honorary doctor of the University of Bordeauxd (1954)
Автограф
	Висловлювання у Вікіцитатах Александер Флемінг у Вікісховищі

Алекса́ндер Фле́мінг (англ. Alexander Fleming; 6 серпня 1881, Лохфілд (біля міста Дарвел), Шотландія — 11 березня 1955, Лондон, Англія) — шотландський бактеріолог, що окрім бактеріології вивчав проблеми імунології та фармакології. Став відомим завдяки відкриттю лізоциму (антибактеріального ферменту, що його виробляє людський організм) і виділенню першого відомого антибіотика пеніциліну з плісняви Penicillium notatum.

Обидва відкриття відбулися в 1920-ті роки і, значною мірою, випадково. Одного разу Флемінг чхнув в чашку Петрі, в якій перебували бактерії, і через декілька днів виявив, що в місцях, куди впали краплі слини, бактерії було знищено. У результаті був відкритий лізоцим. Першу статтю про це відкриття було опубліковано в 1922 році^[4].

Безлад в лабораторії Флемінга ще раз став йому у пригоді. У 1928 році він виявив, що на агарі в одній з чашок Петрі з бактеріями Staphylococcus aureus виросла колонія цвілевих грибів. Колонії бактерій навколо цвілевих грибів стали прозорими внаслідок лізису (руйнування) клітин. Флемінгу вдалося виділити активну речовину, що викликала лізис бактеріальних клітин — пеніцилін. Опис пеніциліну був опублікований у 1929 році.

Флемінг недооцінив своє відкриття, вважаючи, що отримати ліки з пеніциліну буде дуже важко. Його роботу продовжили Говард Волтер Флорі і Ернст Боріс Чейн, які розробили методи очищення пеніциліну. Масове виробництво цієї речовини було налагоджено під час Другої світової війни і врятувало життя багатьом пораненим та хворим.

У 1945 році Флемінг, Флорі і Чейн були удостоєні Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Помер Олександр Флемінг в 1955 році в лікарні від інфаркту міокарду.

Цікавий факт

Ще у 1950-ті роки з'явилася легенда, що батько Флемінга врятував Вінстона Черчилля. Потім в свою чергу син, Александр, врятував Черчіля пеніциліном завдяки медичній освіті, яку надав батько врятованого Вінстона.^[5]^[6]

Вшанування

У 1970 році один з кратерів на зворотному боці місяця було перейменовано на «Флемінг» на честь двох вчених однофамільців шотландського походження — Вільяміни Флемінг та Александера Флемінг.

Примітки

↑ https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1956.0008
↑ www.pas.va
d:Track:Q106982426
↑ ^а ^б ^в Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ Пріоритет Флемінга у відкритті лізоциму часто оскаржують. 1909 року професор Томського університету українського походження Лащенков (Профессора Томского университета. Биографический словарь. Выпуск I: 1888—1917. Томск: Издательство Томского университета, 1996, с. 143–146) описав (спочатку в лейпцизькому «Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten», а наступного року — в російському часописі «Вѣстникъ гигіены») бактерицидну дію білка курячих яєць, вказавши на те, що в ньому присутній протеолітичний фермент, який обумовлює цю дію, хоча сам фермент він не виділив. Саме цей фермент і виділив пізніше Флемінг з людської слини та інших тканин тваринного походження, давши йому назву «лізоцим». Проте він визнавав пріоритет Лащенкова (A. Fleming, V. D. Allison (1924). On the antibacterial power of egg-white. Lancet. 206 (5261): 1303—1307.)
↑ Флеминг и Черчилль. Притча красивая, но неправдоподобная, 13 Januar 2017
↑ Правда і міфи про пеніцилін та Черчілля, zdolbunivcity.net, 12 Березня, 2023

Посилання

Флемінґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Біографія Олександра Флемінга на сайті нобелівського комітету [Архівовано 21 червня 2011 у WebCite] (англ.)
TIME 100: Alexander Fleming [Архівовано 26 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Місця та спогади, пов'язані з Олександром Флемінгом [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Alexander Fleming (англ.)
Проблемы спасения мира с точки зрения бактериолога (рос.)

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1956.0008_https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1956.0008]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1956.0008

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q106982426">www.pas.va<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q106982426]]</div>-2] www.pas.va
d:Track:Q106982426

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-3] а ^б ^в Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824

[4] Пріоритет Флемінга у відкритті лізоциму часто оскаржують. 1909 року професор Томського університету українського походження Лащенков (Профессора Томского университета. Биографический словарь. Выпуск I: 1888—1917. Томск: Издательство Томского университета, 1996, с. 143–146) описав (спочатку в лейпцизькому «Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten», а наступного року — в російському часописі «Вѣстникъ гигіены») бактерицидну дію білка курячих яєць, вказавши на те, що в ньому присутній протеолітичний фермент, який обумовлює цю дію, хоча сам фермент він не виділив. Саме цей фермент і виділив пізніше Флемінг з людської слини та інших тканин тваринного походження, давши йому назву «лізоцим». Проте він визнавав пріоритет Лащенкова (A. Fleming, V. D. Allison (1924). On the antibacterial power of egg-white. Lancet. 206 (5261): 1303—1307.)

[5] Флеминг и Черчилль. Притча красивая, но неправдоподобная, 13 Januar 2017

[6] Правда і міфи про пеніцилін та Черчілля, zdolbunivcity.net, 12 Березня, 2023

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · Sveriges Television
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine · MusicBrainz · The Trading Card Database · Архів образотворчого мистецтва (Чехія) · Національна портретна галерея (Лондон)
Генеалогія та некрополістика	FamilySearch Family Tree · Find a Grave · Geni.com · Gravsted.dk · The Academic Family Tree · The Peerage · WikiTree
Література та бібліографія	Bibliothèque interuniversitaire de Santé · Open Library · Open Library · Архів преси XX століття · Бібліотека Александера Тернбулла · Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса
Наука	Комітет історичних та наукових робіт · NobelPrize.org · Scopus · ZOBODAT
Тематичні сайти	discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · SNAC · Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Оксфордський словник національних біографій · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	Музей науки (Лондон) · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · NNDB · Open Plaques · SNAC · SNAC · WordNet · NobelPrize.org · Fleming RationalWiki
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1241990 · BanQ: 0000053969 · BIBSYS: 90158704 · BLBNB: 000205717 · BNC: a10420162 · BNCHL: 000178873 · BNE: XX876430 · BNF: 123502654 · BPN: 37623969 · CANTIC: 981058519902406706 · CCAB: 000497364 · CONOR.SI: 142344035 · CUT: 71042 · EGAXA: vtls001259822 · FAST: 122327 · Freebase: /m/0vd1 · GND: 118533894 · GTAA: 99084 · ICCU: MILV112312 · ISNI: 0000000109122782 · J9U: 987007261145905171 · KRNLK: KAC200800817 · LCCN: n83228021 · LIBRIS: 53hkklgp33lz8jr · LIH: LNB:Syd;=CA · LNB: 000034167 · MAK: 9810616035105606 · N6I: vtls001281719 · NCF: ncf10276144 · NDL: 00620666 · NKC: nlk20000079338 · NLA: 1291913 · NLG: 198789 · NLI: 000047408 · NLP: a0000001614806 · NSK: 000800325 · NTA: 071023119 · NUKAT: n97035109 · PTBNP: 371177 · RERO: 02-A003247767 · SELIBR: 187011 · SHARE: 93627 · SUDOC: 032480784 · VIAF: 69004123

п о р Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
1901—1925	Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Гольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924)
1926—1950	Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Гейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • К. Корі / Г. Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950)
1951—1975	Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Вотсон / Вілкінс (1962) • Екклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаґґінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975)
1976—2000	Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Г'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольгард / Вішаус (1995) • Догерті / Цинкернагель (1996) • Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлссон / Грінгард / Кендел (2000)
2001—2025	Гартвелл / Гант / Нерс (2001) • Бренер / Горовітц / Салстон (2002) • Лотербур / Менсфілд (2003) • Ексел / Бак (2004) • Маршалл / Воррен (2005) • Фаєр / Мелло (2006) • Капеччі / Смітіз / Еванс (2007) • Монтаньє / Барре-Сінуссі / Гаузен (2008) • Блекбурн / Грейдер / Шостак (2009) • Едвардс (2010) • Гоффман / Бетлер / Стейнман (2011) • Гердон / Яманака (2012) • Ротман / Шекман / Зюдгоф (2013) • О'Кіф / М. Мозер / Е. Мозер (2014) • Кемпбелл / Омура / Ту (2015) • Осумі (2016) • Голл / Росбаш / Янг (2017) • Еллісон / Хондзьо (2018) • Келін / Реткліфф / Семенза (2019) • Альтер / Гоутен / Райс (2020) • Джуліус / Патапутян (2021) • Паабо (2022) • Каріко / Вайсман (2023) • Амброс / Равкін (2024)