Perrier

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Perrier
43°43′42″ пн. ш. 4°14′36″ сх. д. / 43.72850000002777193° пн. ш. 4.24340000002777806° сх. д. / 43.72850000002777193; 4.24340000002777806Координати: 43°43′42″ пн. ш. 4°14′36″ сх. д. / 43.72850000002777193° пн. ш. 4.24340000002777806° сх. д. / 43.72850000002777193; 4.24340000002777806
Тип торговельна марка і бутельована вода
Засновано 1898
Власник(и) Nestlé S.A.
perrier.com​(англ.)
Мапа
CMNS: Perrier у Вікісховищі

Perrier ([ˈpɛrieɪ] PERR-ee-ay, також US [ˌpɛriˈeɪ] -⁠AY, фр.: [pɛʁje]) — французький бренд натуральної бутильованої мінеральної води, отриманої з джерела в Вержезі, розташованому в департаменті Гар. Perrier відомий своєю газацією та характерною зеленою пляшкою.

Perrier була частиною Perrier Vittel Group SA, яка стала Nestlé Waters France після придбання компанії Nestlé у 1992 році[1]. Nestlé Waters France також включає Vittel, S.Pellegrino і Contrex.

Опис[ред. | ред. код]

Джерело, з якого береться вода Perrier, природно вуглекисле, але воду та природний вуглекислий газ отримують незалежно. Потім вода очищається, а під час розливу в пляшки повторно додається вуглекислий газ, щоб рівень карбонізації в бутильованому Perrier відповідав рівню карбонізації джерела Vergèze[2][3].

У 1990 році під тиском Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США компанія Perrier зняла зі своїх пляшок напис «природно ігристе»[4].

Принаймні з 2019 року вода Perrier більше не «підкріплюється газом із джерела», а «з додаванням вуглекислого газу». За словами компанії, ця зміна дозволяє значно скоротити загальне споживання води та знизити вплив на екологію[5].

Історія[ред. | ред. код]

Джерело на півдні Франції, з якого береться Пер'є, спочатку було відоме як Les Bouillens (Бульбашки). Воно ьуло відоме як курорт ще з римських часів[6]. Протягом 218 року до нашої ери Ганнібал і його армія, пройшовши через Іспанію на шляху до запланованого завоювання Риму, вирішили на деякий час відпочити в Ле Буйен, звідки чоловіки взяли воду, щоб підкріпитися[7].

Perrier вперше був завезений до Британії в 1863 році[8]. Місцевий лікар Луї Пер'є купив джерело в 1898 році і керував там комерційним курортом; він також розлив воду для продажу. Пізніше він продав джерело Сент-Джону Гармсворту, багатому британському гостю. Гармсворт був молодшим братом газетних магнатів лорда Норткліффа та лорда Ротерміра. Він приїхав до Франції, щоб вивчити мову. Доктор Пер'є показав йому джерело, і він вирішив його купити. Щоб зібрати гроші, він продав свою частку сімейних газет. Хармсворт закрив спа, оскільки спа ставали немодними. Він перейменував джерело в Source Perrier і почав розливати воду в характерні зелені пляшки. Форма була індійської булави, яку Хармсворт використовував для вправ[6][9].

Оголошення Perrier в Life (журнал) 24 лютого 1910 року

Гармсворт продавав продукт у Великобританії в той час, коли французькість вважалася шикарною та бажаною для середнього класу. Її рекламували як шампанське з мінеральних вод. (Існують шампанські будинки під назвами Laurent-Perrier і Perrier-Jouët, але між ними немає зв’язку). Реклама в таких газетах, як Daily Mail, створила бренд. Деякий час 95% продажів припадало на Британію та США.

Репутація Perrier щодо чистоти зазнала удару в 1990 році, коли лабораторія в Північній Кароліні в Сполучених Штатах знайшла бензол, канцероген, у кількох пляшках. Пер'є заявив, що це був одиничний випадок, коли робітник помилився під час фільтрації, і що саме джерело було чистим. Інцидент зрештою призвів до світового вилучення продукту, близько 160 мільйонів пляшок Perrier[10][11].

Через два роки, у 1992 році, компанію Perrier купила Nestlé, одна з провідних у світі компаній, що займаються виробництвом продуктів харчування та напоїв[12]. Nestlé довелося боротися з конкуренцією з боку родини Аньєллі за право власності на бізнес[13].

У 2004 році вибухнула криза, коли Nestlé оголосила про план реструктуризації Perrier. Наступного року Perrier було наказано зупинити реструктуризацію через непроведення належних консультацій із персоналом. [14]

Розлив[ред. | ред. код]

Банка Perrier об'ємом 250 мл

В Європі Perrier доступний у скляних пляшках об’ємом 750 мл, 330 мл та 200 мл, а також у банках об’ємом 330 мл. На інших ринках також доступна банка 250 мл. Усі пляшки Perrier мають виразну форму «сльози» та фірмового зеленого кольору. У серпні 2001 року компанія запровадила новий формат розливу, використовуючи поліетилентерефталат, щоб запропонувати Perrier у пластику, зміна, яка досліджувалася протягом 11 років[15], щоб визначити, який матеріал найкраще допоможе зберегти як смак води, так і її передбачувані «50 мільйонів бульбашок»."

Дистрибуція[ред. | ред. код]

Станом на січень 2013 року Perrier був доступний у 140 країнах, і щороку продається майже 1 мільярд пляшок[16].

Нагороди Perrier[ред. | ред. код]

З 1981 по 2005 рік компанія спонсорувала щорічну комедійну премію у Сполученому Королівстві Perrier Comedy Award, також відому як «The Perriers». Це було описано як засіб підтримки молодих комедійних талантів на Единбурзькому фестивалі Fringe, фестивалі мистецтв, який рекламували як «найбільший у світі». Спочатку для комедійних оглядів, у 1987 році це включало нагороду стендап-коміка. Спонсорство нагороди взяли на себе інші рекламодавці, починаючи з 2006 року з відповідним перейменуванням, і з часом вона стала називатися Edinburgh Comedy Awards[17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Perrier®.
  2. ↑ Perrier Group of Canada Inc. v.
  3. ↑ Perrier Quality Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 20 листопада 2012.
  4. ↑ Perrier to Remove 'Naturally Sparkling' Claim from its Bottles. Associated Press. 19 квітня 1990.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Perrier France on Twitter. Twitter (англ.). Процитовано 7 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ а б Discover the perrier story. Nestlé Waters. Архів оригіналу за 11 березня 2002. Процитовано 18 серпня 2008.
  7. ↑ Perrier. Une histoire unique. www.perrier.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 14 травня 2021.
  8. ↑ Perrier says, Bonjour Britain. www.perrier.com. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  9. ↑ Tomlinson, Richard (29 листопада 2004). Troubled waters at perrier. cnn.com Fortune. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 28 липня 2006.
  10. ↑ James, George (10 лютого 1990). Perrier Recalls Its Water in U.S. After Benzene Is Found in Bottles. The New York Times. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 19 вересня 2007.
  11. ↑ White, Michael; A Short Course in International Marketing Blunders: Mistakes Made by Companies that Should Have Known Better, 3rd Edition; World Trade Press 2009; chapter 1
  12. ↑ Perrier and Nestlé Brands | Food and Beverage Industry | Crisis Management in Branding. brandchannel.com. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 8 червня 2012.
  13. ↑ Cohen, Roger (25 березня 1992). Nestle Wins A Big Battle For Perrier. The New York Times. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 4 березня 2016.
  14. ↑ Perrier Restructuring Halted. Finanznachrichten.de. 14 березня 2005. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 5 червня 2012.
  15. ↑ Perrier Launches New Transportable Plastic Bottle. www.wwdmag.com (Water and Wastes Digest). 8 березня 2002. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 17 січня 2018.
  16. ↑ Perrier Brand Focus. Nestle.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 29 липня 2016.
  17. ↑ Perrier ends Edinburgh comedy tie. BBC. 14 червня 2006. Процитовано 31 грудня 2006.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Perrier&oldid=41805192