Гупі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Poecilia reticulata)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гупі

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Коропозубоподібні (Cyprinodontiformes)
Підряд: Коропозубі (Cyprinodontoidei)
Родина: Пецилієві (Poeciliidae)
Рід: Пецилія (Poecilia)
Вид: Гупі
Poecilia reticulata
Peters, 1859
Посилання
Вікісховище: Poecilia reticulata
Віківиди: Poecilia reticulata
EOL: 208520
ITIS: 165903
МСОП: 60444
NCBI: 8081

Гу́пі (Poecilia reticulata), або «сітчаста пецилія» — живородна акваріумна риба родини пецилієвих.

Найвідоміша й найпоширеніша з акваріумних риб. Її популярність зумовлена простотою розмноження (народжують повністю сформованих мальків) й утримування, а також високими декоративними якостями.

Рибка названа іменем вченого-ботаніка Гуппі, який понад сто років тому привіз її в Європу разом з колекцією тропічних рослин[1].

Родина пецилієвих об'єднує риб — пецилій, мечоносців, молінезій, гупі та інших — у яких зародки розвиваються в ікринці в тілі самиці. Молочко потрапляє до статевого органу самиці по гоноподію. Гоноподій утворюють кілька злитих у трубочку променів анального плавця. Самиці більші за розміром, з повнішим черевцем, забарвлені менш яскраво.[2]

Ареал[ред. | ред. код]

Гупі поширені у водоймах на півночі Бразилії, а також Гаяни, Венесуели, Тринідаду, Барбадосу і Малих Антильських островів у прісній і солонуватій воді, нерідко забрудненій харчовими відходами.

На початку 1980-х рр. у канал Бортницької станції аерації випустили гуппі. Відтоді їхня популяція існує там постійно — цьому сприяє цілорічно нагріта вода[3].

Опис рибки[ред. | ред. код]

Самець завдовжки 2—3 см, самиця — 4—5 см. Забарвлення самиці невиразне, оливкове, коричнювате або жовтувате з блакитно-зеленим блиском. Плавці сірі. Черевце повне, округле. Забарвлення самців рябе, з різноманітними малюнками на тілі і плавцях. У Венесуелі переважають гупі зеленого кольору, на Барбадосі — червоно-чорні з фіолетовими тонами. Тринідадські рибки мають чітко окреслені сині, золотисті, зелені та фіолетові плями. Хвіст золотистий з чорним краєм, спинний плавець видовжений.

  • Основна ознака самця — малий розмір (3—4 см) і довгий хвіст із чорним, синім, фіолетовим, червоним чи зеленим забарвленням.
  • Основна ознака самиці — більший за самця розмір (4—5 см), хвіст із чорним, білим або сірим забарвленням і невелике черевце у нижній частині тіла.

У природних водоймах гупі живляться личинками комарів. Завдяки невибагливості до умов життя й істотну користь у боротьбі проти малярії гупі були завезені в Мексику, США, Африку, Індію, на Мадагаскар, Яву, в південну Францію, Італію. У теплих джерелах просто неба живуть гупі в Угорщині, Україні, Чехії та Словаччині. Рибка стала найпопулярнішим об'єктом акваріумістів усього світу.
У багатьох містах світу проводяться щорічні виставки-конкурси, на яких шанувальники гупі демонструють виведені ними породні групи цих риб[4].

Породи гупі[ред. | ред. код]

Різні форми плавців (самці)

Штучно виведені породи гупі витіснили диких предків в акваріумах. Породи розрізняються за формою хвостового плавця. Всього їх одинадцять: круглохвоста, шилохвоста, гранчаста, ліроподібна, верхній, нижній та подвійний меч, прапорова, шлейфова, віялова і трикутна. Спинний плавець може бути нормальної довжини або подовженим і звисати. Назви, які дають рибам за малюнком на тілі та плавцях, непостійні. Так, риб із дрібними жовто-чорно-смарагдовими розводами називають і філігранними, і кобрами, і зміїною шкірою, і віденськими. Правильніше називати їх за кольором тіла і плавців — смарагдові, чорно-червоні, сині. Серед самок також з'явилися красиві золотисті рибки з рубіновим спинним і хвостовим плавцями.[2].

Для багатьох живородок та легкість, з якою вони здатні утворювати нові форми забарвлення та форми тіла, плавців, стали основною причиною того, що в акваріумістів важко знайти риб з природним забарвленням.

Продуктивна селекційна робота була б неможливою без високої плідності живородних риб.

Утримування в акваріумі[ред. | ред. код]

В акваріумі з живородками краще використовувати світлий ґрунт. Рослини висаджують густими заростями. необхідно мати багато дрібнолистих рослин, особливо поблизу джерел світла. У густі зарості рослин можуть ховатися щойно народжені мальки. У природі їм сховатися легше, тому що прозорість води, де вони живуть, часто не перевищує кількох десятків сантиметрів.

Їдять живородні риби багато. Їжа різноманітна — мотиль, черв'яки, дафнії і циклопи. Рот у риб верхній, яким вони легко збирають з поверхні води комах. В акваріумі риби охоче споживають штучні корми й очищають підводні предмети від нитчастих водоростей. Акваріум треба регулярно чистити, воду фільтрувати, замінювати свіжою. На одну особину вистачає 1—2 літри води якщо це 3—4-сантиметрова живородка. Продування води повітрям дає змогу щільніше заселити акваріум, але перенаселення допускати не можна. Краще брати більші акваріуми й населяти їх рибами різних видів, які добре уживаються між собою.[2]

Вода в акваріумі повинна бути не стара, замінювана раз на 7—10 днів, твердість — середня. Температура води 20…25 °С. Освітлення яскраве, верхнє. (температура в проміжку 23-26 °C, pH 7, по твердості 7-9о[1])

В акваріумі гупі уживаються з будь-якими рибами, важливо тільки, щоб сусіди не обірвали самцям їхні довгі хвости. Мінімальний об'єм води на одного самця 0,5 л, на самицю — вдвічі більше. Умови життя такі самі, як і для всіх живородок. Корм будь-який живий і сухий. Кожні 4—6 тижнів самиця народжує 30—250 мальків завдовжки 6—8 мм[2]. При своєчасному годуванні і регулярній заміні води мальки швидко ростуть і через місяць-півтора визначається їх стать. Акваріумісти, які хочуть поліпшити забарвлення і форму тіла рибок, повинні в цьому віці розділити мальків, утримувати самок і самців в окремих акваріумах і схрещувати найкращих.

Розмноження[ред. | ред. код]

Для розмноження риб не потрібно ніяких особливих умов. Нерест проходить на світанку або в першій половині дня. Щоб дорослі риби не з'їли мальків, самицю з повним черевцем, у якої поблизу анального плавця помітно темну трикутну пляму, заздалегідь висаджують в маленьке нерестовище густо засаджене рослинами (бажано дрібнолистими рослинами), і як тільки мальки з'являться, самицю пересаджують в акваріум до дорослих гупі. Воду частково освіжають, підвищують температуру на 2…З °С. Народжується 20— 60 мальків завдовжки 12—14 мм. Після народження, мальки не потребують турботи батьків, а навпаки, швидко ховаються в зарослях рослин, щоб не бути з'їденими своїми ж батьками. Вони одразу можуть їсти циклопів і ростуть швидко. Малята гупі їдять не лише сухий сильно подріблений корм (суха перетерта дафнія), але й дрібний живий корм (дафнія, циклоп). Кількість корму поступово збільшують і вже у двотижневому віці мальків годують як і дорослих риб[1].

Як тільки в мальків з'являються перші ознаки статевого диморфізму, їх розсаджують за статтю окремо[1].

Живе і плодиться при температурі 21—28 градусів.

Молоді самиці народжують по 10—20 мальків, але з кожним нерестом кількість їх зростає. Трапляється також, що рибка з добре помітними ознаками самиці стає раптом самцем. Зміна статі буває і в інших живородок. Причиною цього можуть стати перенесене захворювання і несприятливі умови життя.

Самиці при хорошому догляді й умовах утримання можуть народжувати щомісячно[1]. Живуть гупі в акваріумах до трьох років. Статева зрілість настає в 5-6 місяців[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.
  2. а б в г Шереметьєв І. І. Акваріумні риби. К.: Рад. шк., 1989—221 с.: іл. ISBN 5-330-00394-6
  3. Чужинці проти аборигенів: іхтіологи Академії – про риб-вселенців. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017. 
  4. Рудь М. П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шереметьєв І. І. Акваріумні риби. К.: Рад. шк., 1989—221 с.: іл. ISBN 5-330-00394-6
  • Nekrasova, O., Tytar, V., Pupins, M., Čeirāns, A., Marushchak, O., Skute, A. 2021. A GIS Modeling Study of the Distribution of Viviparous Invasive Alien Fish Species in Eastern Europe in Terms of Global Climate Change, as Exemplified by Poecilia reticulata Peters, 1859 and Gambusia holbrooki Girarg, 1859. Diversity, 13 (8), 385. https://doi.org/10.3390/d13080385

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]