Пухівка мала
| Пухівка мала | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(13667966664).jpg) селезень
 качка
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Polysticta stelleri (Pallas, 1769) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування Поширення в минулому | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Пухівка мала[2] (Polysticta stelleri) — вид морських гусеподібних птахів підродини крехових (Merginae) родини качкових (Anatidae).
Видова назва P. stelleri дана на честь німецького мандрівника і натураліста Георга Вільгельма Стеллера[3]
Гніздиться уздовж арктичного узбережжя Східного Сибіру та Аляски від півострова Ямал до арктичних рівнин Аляски. На зимівлю східна частина популяції мігрує у Берингове море, західна частина зимує на півночі Скандинавії та в Балтійському морі.
Качка завдовжки 43-46 см, розмах крил до 69 см. Вага 0,86 кг. Самець має спину, хвіст, крила та комір навколо шиї чорного кольору. Голова та боки тіла білі. Черево та груди жовті. Самиця темно- коричнева, мало відрізняється від самиць інших видів пухівок.[4]
Вид трапляється у численних зграях в узбережних водах. Живиться ракоподібними і молюсками. Гніздяться на тундрі неподалік моря. Гніздо будується на землі. Дно вистелюють травою та мохом. У гнізді 6-10 яєць.
Зафіксовано два випадки гідридизації пухівки малої з пухівкою звичайною в дикій природі. 17 листопада 1993 року в місті Куксгафен, що в Нижній Саксонії, Німеччина, були представло самця, що має характерні особливості самців обох видів[5]. 7 квітня 1995 року у бухті Вадсо, Варангер, Норвегії було виявлено ще одно самця з гібридними ознаками.[6]
- ↑ BirdLife International (2018). Polysticta stelleri: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 07 серпня 2018
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 313, 365. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Godfrey, W. Earl (1966). The Birds of Canada. Ottawa: National Museum of Canada. с. 75.
- ↑ Hybrid coincidence. Birding World. 8 (5): 200. 1995.
- ↑ Forsman, Dick (1995). A presumed hybrid Steller's eider x common eider in Norway. Birding World. 8 (4): 138.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
