Бюльбюль широкобровий
| Бюльбюль широкобровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Широкобровий бюльбюль (Кент Рідж Парк, Сінгапур)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pycnonotus goiavier (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Інтродукований | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa goiavier | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль широкобровий[2] (Pycnonotus goiavier) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина тіла коричнева, груди і живіт білуваті, гузка жовта. Верхня частина голови коричнева, щоки коричневі, над очима широкі білі брови, горло біле.
.jpg)
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють шість підвидів:[3]
- P. g. jambu Deignan, 1955 — від південної М'янми до південного Індокитаю;
- P. g. analis (Horsfield, 1821) — Малайський півострів, Суматра і сусідні острови, Ява, Балі, Ломбок і Сумбава;
- P. g. gourdini Gray, GR, 1847 — Калімантан, острови Маратуа і Карімун-Ява[en];
- P. g. goiavier (Scopoli, 1786) — північні Філіппіни;
- P. g. samarensis Rand & Rabor, 1960 — центральні Філіппіни;
- P. g. suluensis Mearns, 1909 — південні Філіппіни.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Широкоброві бюльбюлі мешкають в Індокитаї, на Малайському півострові, на Великих і Малих Зондських островах. Вони живуть у вологих тропічних і мангрових лісах, в чагарникових заростях, на болотах, полях і плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 1830 м над рівнем моря, однак переважно на рівнинах. Живляться ягодами, дрібними плодами, нектаром, пагонами і безхребетними. Сезон розмноження триває з лютого по червень. В кладці від 2 до 5 яєць.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Широкобровий бюльбюль є досить поширеним видом в межах свого ареалу, особливо на Калімантані.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pycnonotus goiavier. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 2 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 2 січня 2022.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |