Quercus laevis
| Quercus laevis | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus laevis Walter, 1788[1] | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus laevis — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік південного сходу США.
Опис[ред. | ред. код]
Це швидкорослий листопадний кущ або дерево, висотою 13–20 м, з неправильною розлогою, округлою, відкритою кроною кривих гілок. Кора чорнувата або синювато-сіра, борозниста, товста. Гілочки темно-червоно-коричневі з сіруватими крапками. Листки 7–20 × 3–15 см, товсті, мають 3–5(7) часточок з кожного боку, іноді зубчасті, центральна частка зазвичай з 3 зубами; основа клиноподібна; верхівка загострена; верх жовтувато-зелений; низ блідий із іржавими волосками вздовж жил; ніжка листка 0,5–2 см, гола, скручена. Цвіте рано й до середини весни. Жолуді дворічні, коротконіжкові; горіх яйцеподібний до широко еліпсоїдного, 17–28 × 12–18 мм, часто слабосмугастий, гладкий; чашечка трохи келихоподібної форми, заввишки 9–14 мм і 16–24 мм завширшки, поверхні запушені, укриває 1/3 горіха[2][3][4].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Ендемік південного сходу США: Алабама, Луїзіана, Південна Кароліна, Вірджинія, Джорджія, Північна Кароліна, Флорида, Міссісіпі[2].
Цей вид часто утворює чисті деревостани на сухих піщаних ґрунтах гірських хребтів, соснових гір та дюн. Q. laevis не переносить тіні, але добре пристосований до посухи та пожеж низької інтенсивності. Трапляється на висотах 0–150 м[2][4].
Використання[ред. | ред. код]
Жолуді є важливим джерелом їжі для численних видів дикої природи. Цей дуб не є цінним для комерційної деревини, але дає хороші дрова[2].
Загрози[ред. | ред. код]
Перетворення піщаних угруповань на соснові насадження вимагає видалення підліскових порід, часто включаючи Q. laevis. Крім того, цей дуб сприйнятливий до Ceratocystis fagacearum та інших поширених шкідників. Основною загрозою для Q. laevis є зміна клімату[2].
Галерея[ред. | ред. код]
-
стовбур -
листок -
жолудь -
ілюстрація
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в г д Wenzell K., Kenny L., Jerome D. (2017). Quercus laevis. The IUCN. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 11.10.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
