Rolls-Royce Condor
Rolls-Royce Condor | |
---|---|
Condor III у Фонді спадщини Rolls-Royce в Дербі | |
Тип: | 4-тактний, V-подібний, рідинного охолодження |
Країна: | Велика Британія |
Застосування: | |
Застосовувався на: | Hawker Horsley |
Базова модель: | Rolls-Royce Eagle |
Виробництво: | |
Рік створення: | 1918 |
Виробник: | Rolls-Royce Limited |
Роки виробництва: | з 1918-1932 |
Виготовлено: | 327 |
Маса і габарити | |
Суха маса: | 626 кг |
Довжина: | 1760 мм |
Ширина: | 1044 мм |
Висота: | 1097 мм |
Робочі характеристики | |
Об'єм: | 35,03 л |
Потужність: | 600-750 к.с. |
Хід поршня: | 190,5 мм |
Кількість циліндрів: | 12 |
Діаметр циліндрів: | 139,7 мм |
Клапани: | ГРМ типу SOHC |
Компресор: | немає |
Турбонаддув: | немає |
Ступінь стиснення: | 5,5:1 |
Питома потужність: | 0,96-1,20 к.с./кг |
Роллс-Ройс Кондор (англ. Rolls-Royce Condor) — британський поршневий авиаційний двигун, збільшена версія Eagle об’ємом 35,03 л (2137,5 кубіч. дюйми) і потужністю 750 к.с. (559 кВт). Перший запуск двигуна відбувся у 1918 р., всего было випущено 327 од[1].
- Condor I
- (1920-21 гг.) 600 к.с. (447 кВт), побудовано 72 од.
- Condor II (також позначався Condor IA)
- (1921 г.) 650 к.с. (485 кВт); змінено передатне відношення редуктора, збільшено ступінь стиску (до 5,17:1); побудовано 34 од.
- Condor III
- (1923-1927 г.) 650/675 к.с. (485/503 кВт); ступінь стиску збільшено до 6,5:1; перероблено шатуни; побудовано 196 од.
- Condor IIIA
- (1925 г.) 650/665 к.с. (485/496 кВт); покращено конструкцію і матеріал корінних підшипників.
- Condor IIIB
- (1930 г.) 650 к.с. (485 кВт), передатне відношення 0,477:1; змінено конструкцію картеру і колінчастого валу.
- Condor IV
- (1925 г.) 750 к.с. (559 кВт), безредукторний, змінено компоновку двигуна; побудовано 13 од.
- Condor IVA
- (1927 г.) 750 к.с. (559 кВт), побудовано 9 од.
- Condor V
- (1925 г.), варіант Condor IIIA із двоступеневим турбокомпресором; побудовано один екземпляр для наземних випробувань.
- Condor VII
- безредукторний варіант Condor IIIA, побудовано 2 од.
- Condor C.I.
- (1932 г.) 480 к.с. (358 кВт); варіант із запалюванням від стиску (дизельний), побудовано два екземпляри, що проходили наземні та льотні випробування.
У 1932 р. за ініціативи Міністерства авіації було здійснено переробку бензинового Condor у дизельний. Роботи провадилися Королівським авіаційним інститутом[en] у Фарнборо у співпраці з компанією Rolls-Royce Limited. Компоновку, діаметр циліндрів і хід поршнів лишили без змін, однак ступінь стиску збільшили до 12,5:1. Оскільки зростання навантажень вимагало посилення конструкції, маса двигуна виросла до 682 кг. На максимальному режимі (2000 об/хв.) двигун розвивав 500 к.с. (373 кВт), питома потужність при цьому становила 0,73 к.с./кг[2].
Condor C.I. став другим у Британії двигуном, який витримав 50-годинний тест для громадських дизелів. До нього це вдалося лише значно більшому за габаритами Beardmore Tornado, створеному для дирижабля R-101. Дизельний Condor проходив випробування на літаку Hawker Horsley з метою практичного вивчення роботи дизеля під час польоту.
- ↑ Lumsden 2003, p.188.
- ↑ Flight, 17 November, 1932, p. 1094. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
- Lumsden, Alec. British Piston Engines and their Aircraft. Marlborough, Wiltshire: Airlife Publishing, 2003. ISBN 1-85310-294-6.
- Світлина дизельного варіанта Condor на сайті oldengine.org [Архівовано 9 лютого 2007 у Wayback Machine.]