Species plantarum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Види рослин»
Обкладинка першого видання
Автор Карл Лінней
Назва мовою оригіналу Species Plantarum
Країна Швеція
Мова латина
Тема ботаніка
Видавництво видавець Laurentius Salvius
Видано 1753
Тип носія друковане видання
Сторінок 1200

Species plantarumВиди рослин») — наукова праця у двох томах, написана Карлом Ліннеєм (17071778). Вперше опублікована у травні 1753 року Дата публікації Species plantarum, 1 травня 1753 року, прийнята за висхідний пункт ботанічної номенклатури.

Стандартне позначення назви цієї праці при використанні в номенклатурних цитатах — Sp. Pl.

Опис[ред. | ред. код]

Повна назва праці — Species plantarum, exhibentes plantas rite cognitas, ad genera relatas, cum differentiis specificis, nominibus trivialibus, synonimis selectis, locis natalibus, secundum systema sexuale digestas — «Види рослин, що представляють пізнані за звичаєм рослини, віднесені до родів, зі специфічними (видовими) відмінностями, звичайними (простими) назвами, вибраними синонімами, місцями народження, розподілені за статевою системою».

Історичне значення книги полягає в тому, що:

Початкова дата, встановлена для ботанічної номенклатури, — 1 травня 1753 — є умовною, оскільки передмову до першого тому Species plantarum Лінней підписав тільки 2 травня[1], а другий том вийшов пізніше, ніж перший. Однак для номенклатурних цілей вважають, що обидва томи вийшли одного дня[2].

Видання[ред. | ред. код]

Сторінка з першого видання Species Plantarum із описом видів роду Клеоме (Cleome)

Саме вихід цієї книги став основоположним для наукової ботанічної номенклатури в її сучасному розумінні. Перше видання опубліковано в Стокгольмі 1753 року, фактичною датою публікації першого тому є 24 травня, другого тому — 16 серпня[2].

Лінней продовжував працювати над книгою — і в 1762—1763 роках опубліковано друге видання Species Plantarum (Editio Secunda): у двох томах, з виправленнями та додатковими матеріалами. Стандартне позначення назви книги в номенклатурних цитатах — Sp. Pl. 2.

1764 року опубліковано третє видання Species Plantarum (Editio Tertia), яке значною мірою повторює друге, але містить деякі виправлення та доповнення. 1779 року під назвою Systema Plantarum, Species Plantarum вийшло четверте видання книги.

Після смерті Ліннея німецький ботанік Карл Людвиг Вільденов (1765—1812) підготував нове, суттєво доповнене видання книги. Його опублікування почато 1797 року і завершено 1830 року, вже після смерті Вільденова. Усього опубліковано шість томів у тринадцяти частинах. Видання мало назву Editio Quarto («четверте видання»), не враховуючи видання 1779 року.

Шосте видання (Editio Sexta) підготували німецькі ботаніки Генріх Фрідріх Лінк (1767—1851) та Альберт Дітріх. Воно вийшло у двох томах, опублікованих у 1831—1833 роках.

Species plantarum та сучасність[ред. | ред. код]

1952 року радянський ботанік Олексій Іванович Введенський описав новий рід середньоазіатських чагарників сімейства Бобові; на честь 200-річчя виходу Species plantarum він дав роду назву Каліспепла (Calispepla), склавши її з початків слів назви цієї праці — Caroli Linnaei Species Plantarum[3]. 200-річчю публікації Species Plantarum також присвячено один із номерів міжнародного журналу Taxon[en] (том 3, № 2 за 1953 рік), до якого включено сім статей, що висвітлюють різні аспекти цієї книги[1].

Species plantarum в електронному вигляді[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Бобров, 1970, с. 276.
  2. а б Stafleu, Cowan, 1981, p. 93.
  3. Бобров, 1970, с. 277.

Література[ред. | ред. код]