Stanleycaris hirpex
| †Stanleycaris hirpex Час існування: пізній кембрій 508 млн років тому | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Stanleycaris hirpex Pates, Daley & Ortega-Hernández, 2018 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Stanleycaris hirpex — викопний вид членистоногих з вимерлого класу Dinocaridida, що існував у середньому кембрії (508 млн років тому). Описаний у 2018 році.
Викопні решти тварини знайдені у відкладеннях формації Стівен поблизу льодовика Стенлі[1], у сланцях Берджес-Шейл в Канаді[2], а також у формації Вілер-Шейл у Сполучених Штатах[3]. Stanleycaris спочатку був описаний тільки з лобових відростків і ротового конуса. Однак у 2022 році було вивчено 268 зразків Stanleycaris, у тому числі багато збережених цілих тіл, що робить Stanleycaris найбільш відомим радіодонтом.
Більшість зразків були невеликими — завдовжки від 1 до 8,3 см, не враховуючи хвоста. Виходячи з найбільшого ізольованого лобового відростка довжиною 3 см, довжина верхньої частини тіла цього зразка була меншою за 20 сантиметрів. На відміну від більшості Hurdiidae з великою головою та широкою шиєю, тіло Stanleycaris було обтічним, як у аномалокаридид (Anomalocarididae) і амплектобелуїдів (Amplectobeluidae).
Лобові відростки були граблеподібними з міцними внутрішніми шипами[2]. Stanleycaris мав три ока та химерну конфігурацію, раніше невідому серед інших родів радіодонтів; однак ця анатомія голови підтримує ранню диференціацію між головою та сегментацією тулуба у членистоногих[2].
Еволюційні зв'язки Stanleycaris за Moysiuk & Caron 2022.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Caron, J. -B.; Gaines, R. R.; Mangano, M. G.; Streng, M.; Daley, A. C. (2010). A new Burgess Shale-type assemblage from the "thin" Stephen Formation of the southern Canadian Rockies. Geology. 38 (9): 811. Bibcode:2010Geo....38..811C. doi:10.1130/G31080.1.
- ↑ а б в Moysiuk, Joseph; Caron, Jean-Bernard (8 липня 2022). A three-eyed radiodont with fossilized neuroanatomy informs the origin of the arthropod head and segmentation. Current Biology (англ.). doi:10.1016/j.cub.2022.06.027. ISSN 0960-9822.
- ↑ José A. Gámez Vintaned; Andrey Y. Zhuravlev (2018). Comment on "Aysheaia prolata from the Utah Wheeler Formation (Drumian, Cambrian) is a frontal appendage of the radiodontan Stanleycaris" by Stephen Pates, Allison C. Daley, and Javier Ortega-Hernández. Acta Palaeontologica Polonica. 63 (1): 103—104. doi:10.4202/app.00335.2017 (неактивний 31 July 2022).
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на липень 2022 (посилання)
|
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
