Ungarische Lloyd Flugzeug- und Motorenfabrik

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ungarische Lloyd Flugzeug- und Motorenfabrik AG
47°39′02″ пн. ш. 19°29′24″ сх. д. / 47.650764000027777456° пн. ш. 19.49011300002777958° сх. д. / 47.650764000027777456; 19.49011300002777958Координати: 47°39′02″ пн. ш. 19°29′24″ сх. д. / 47.650764000027777456° пн. ш. 19.49011300002777958° сх. д. / 47.650764000027777456; 19.49011300002777958
Тип Акціонерне товариство
Галузь авіабудування
Засновано квітень 1914
Закриття (ліквідація) 1919
Причина закриття була закрита у зв'язку з обмеженнями Тріанонського договору
Штаб-квартира Будапешт, Асод, Австро-Угорщина
Ключові особи Генріх Бір, Тібор Мельцер
Продукція літаки
Мапа

Ungarische Lloyd Flugzeug- und Motorenfabrik AG (угор. Magyar Lloyd Repülőgép és motorgyár Részvény-Társaság) — нині не існуюча австро-угорська авіабудівна компанія часів Першої світової війни та міжвоєнного періоду.

Історія[ред. | ред. код]

Автомобілебудівна компанія Ungarische Lloyd Automobil- und Motorenfabrik AG, що була заснована 27 січня 1913 року, десь через рік (у квітні 1914-го) змінила сферу діяльності на не таку збиткову, а назву — на Ungarische Lloyd Flugzeug- und Motorenfabrik AG.

Її головна контора знаходилась у Будапешті, а виробничі потужності перебували північніше Будапешта, в приміщеннях колишньої в'язниці у Асоді.

Вже 8 травня 1914 року вона розпочала випуск аеропланів. Генеральним директором став підполковник резерву Генріх Бір. Саме він того ж року встановив в Асперні чотири світові рекорди висоти на першому виготовленому в Угорщині літаку, Lloyd LS-1.[1] Технічним директором був Тібор Мельцер із Будапештського технічного університету.

Як зразок однієї з моделей був обраний літак DFW B I, що вироблявся компанією Deutsche Flugzeug-Werke (DFW), деталі та креслення якого були доставлені в Асод. Передбачалося його застосування у Військово-повітряних силах Австро-Угорщини. Ускладнював ситуацію той факт, що двигунів «Ллойд» не виробляв.

У зв'язку з війною, що почалася, компанія постійно розширювалася, в Асаді будувалися нові цехи. Їхня площа охоплювала близько шести йохів (приблизно 3,5 гектара).

Поруч із заводом знаходився аеродром із злітно-посадковою смугою завдовжки один кілометр. Для співробітників були побудовані робітники та житлові бараки, ринок. На мирний час планувалося будівництво котеджів.

Один з типів літаків — Lloyd C — випускався протягом майже всієї війни (всього 287 літаків; 1915: 32 штуки, 1916: 65, 1917: 84, 1918: 104).

Відповідно до підписаного за підсумками війни Тріанонського договору, будівництво літаків в Угорщині було заборонено, тому компанії довелося знову змінити профіль своєї діяльності; спочатку це було виробництво меблів та кузовних деталей, а з 1923 року — виробництво паперу (під маркою Ungarische Lloyd Papierfabrik AG). Успіху їй досягти не вдалося, і в 1926 компанія остаточно закрилася.

Тибор Мельцер повернувся як заступник професора Доната Банкі викладачем у Технічний університет. У 1936 році він помер.

Продукція компанії[ред. | ред. код]

  • 40.05, також Typ FJ (1916)винищувач, біплан зі 160-сильним двигуном Austro-Daimler AD 6. 1 прототип;
  • 40.08, також (LV, Luftkreuzer II), 1916, тримоторний важкий бомбардувальник. 1 прототип;
  • 40.15 (1917 або 1918), винищувач;
  • 40.16 (1918) винищувач, 1 прототип;
  • Lloyd C.I (DFW MD) (1914/15) 1 прототип і 12 серійних зі 145-сильним двигуном Hiero;
  • Lloyd C.II (III) (1914) розвідник, двигун Hiero, вироблений заводом MARTA 287 штук;
  • Lloyd C.V (1917) розвідник. Близько 70 екземплярів вироблено компанією Lloyd і приблизно стільки ж на WKF.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Flug-Information 41. Jahrgang IV/1991 des österreichischen Luftfahrtarchivs Wien f.3

Література[ред. | ред. код]

  • Csanadi, Nagyváradi, Winkler: A Magyar Repülés Története, 2. bővített kiádas, Budapest 1977
  • Lamberton, W.M. Reconnaissance & Bomber Aircraft of the 1914–1918 War, Letchworth 1962
  • Munson K.: Bomber 1914–1919, Zürich 1968,
  • Erwin Hauke, Walter Schroeder, Bernhard Tötschinger: Die Flugzeuge der k.u.k. Luftfahrtruppe und Seeflieger 1914–1918. H. Weishaupt, Graz 1988, 224 S., ISBN 3-900310-46-7
  • Terry C. Treadwell. German and Austro-Hungarian Aircraft Manufacturers 1908-1918. Ambersley Publishing. 2010.
  • John C. Fredriksen. International Warbirds: An Illustrated Guide to World Military Aircraft, 1914-2000. ABC-CLIO, 2001.

Посилання[ред. | ред. код]