WOH G64

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
WOH G64
WOH G64 Particular.jpg
Artist's rendition of WOH G64


Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Золота Риба (Велика Магелланова Хмара)
Пряме піднесення 04h 55m 10.49s
Схилення −68° 20′ 29.08″
Видима величина (V) 18.46
Характеристики
Спектральний клас M5I[1]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) ~300 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: мас/рік

за схиленням: мас/рік

Відстань 163 000 світлових років
50 000 парсек
Абсолютна величина (MV) -8.9[1]
Подробиці
Маса ~25[2] M
Радіус 1,540[1] - 1,730[2] R
Світність 2.8×105[1][2] L
Ефективна температура 3,400[1]  K
Гравітація -0.5[1] м/сек2
Інші позначення
WOH G64, 2MASS J04551048-6820298
Посилання
SIMBAD дані для WOH+G+64

WOH G64[3] — одна з найбільших відомих зірок,, поступаючись за розмірами VY Великого Пса, розташована у сусідній галактиці Велика Магелланова Хмара. Відстань до Сонячної системи становить приблизно 163 000 світлових років. Візуально зірка знаходиться у сузір'ї Золота Риба.

Опис[ред.ред. код]

Зірка є червоним гіпергігантом спектрального класу M7.5. Радіус зірки становить бл. 1540 радіусів Сонця[1] або 1,07 мільярдів км (7,14 а.о.), що відповідає об'єму у 3,65 мільярдів більшому, ніж Сонце. Якщо WOH G64 помістити в центрі Сонячної системи, то поверхня поглине орбіту Юпітера.

Поєднання температури та світності розміщує цю зірку у верхньому правому кутку діаграми Герцшпрунга—Рассела. Зоря перебуває в кінці еволюції, і тому вже не може утримувати свою атмосферу з огляду на низьку щільність, високий тиск випромінення та відносно непрозорі продукти термоядерного синтезу. Оточуючі хмари пилу значно ускладнюють вивчення зірки. Існує навіть припущення, що вона має яскравого гарячого компаньйона[1], однак поки що підтвердження цьому не знайдено.

Спочатку передбачалося, що світність цієї зірки — 500 000 сонячних і маса в 40 разів перевищує масу Сонця, що, однак, несумісне з її низькою температурою в 3200 K. Подальші дослідження, проведені за допомогою телескопа VLT у Чилі, показали, що пил і газ навколо зірки утворюють тор, а не сферичну оболонку, що знижує світність WOH G64 до 280 000, а масу до 25 сонячних. Розмір газопилового тора може досягати одного світлового року у діаметрі та містити 3-9 сонячних мас викинутої речовини.[2]

Змінність світності була підтверджена рядом дослідників у деяких частинах спектру, одна до цього часу остаточно не визначено до якого типу змінних зірок вона відноситься, бо не було знайдено значущої варіативності спектру.[1] Вважається, що вона може бути багатою на вуглець міридою або повільною нерегулярною змінною, що означає, що вона швидше є зорею асимптотичної гілки гігантів, а не надгігантом.[4]

Астрофізики вважають, що WOH G64 вже втратила від однієї десятої до третини своєї маси за рахунок зоряного вітру. Зірка завершить своє існування і стане надновою через декілька тисяч або десятків тисяч років.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к DOI:10.1088/0004-6256/137/6/4744
    Цитування заповнять автоматично через кілька хвилин. Ви можете запрохати заповнення поза чергою або заповнити вручну
  2. а б в г DOI:10.1017/S1743921308028858
    Цитування заповнять автоматично через кілька хвилин. Ви можете запрохати заповнення поза чергою або заповнити вручну
  3. Westerlund, B. E.; Olander, N.; Hedin, B. (1981). Supergiant and giant M type stars in the Large Magellanic Cloud. Astronomy & Astrophysics Suppl. Ser. 43: 267–295. Bibcode:1981A&AS...43..267W. 
  4. Soszyñski, I.; Udalski, A.; Szymañski, M. K.; Kubiak, M.; Pietrzyñski, G.; Wyrzykowski, Ł.; Szewczyk, O.; Ulaczyk, K. та ін. (2009). The Optical Gravitational Lensing Experiment. The OGLE-III Catalog of Variable Stars. IV. Long-Period Variables in the Large Magellanic Cloud. Acta Astronomica 59: 239. Bibcode:2009AcA....59..239S.