Yokohama Kaidashi Kikou

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Yokohama Kaidashi Kikou
Обкладинка першого тому манґи
ヨコハマ買い出し紀行
Yokohama Kaidashi Kikou
Нотатки про подорож до Йокогами за покупками
Жанр
Аудиторіясейнен
Манґа
АвторАшінано Хітоші
ВидавецьKodansha
Інші видавціNA: Seven Seas Entertainment
ІмпринтAfternoon KC
ЖурналMonthly Afternoon
Період випускучервня 1994 — лютого 2006
Кількість томів14
OVA
РежисерАнно Такаші
Продюсер
  • Като Рюдзі
  • Сузукі Сейдзі
  • Окамура Масахіро
КомпозиторGontiti
СтудіяAjia-do Animation Works
Період показу21 травня 1998 — 2 грудня 1998
Тривалість28 хв.
Кількість серій2
OVA
Quiet Country Cafe
РежисерТомомі Мочідзукі
ПродюсерСудо Наомі
СценаристМочізукі Томомі
КомпозиторChoro Club
СтудіяAjia-do Animation Works
Період показу18 грудня 2002 — 5 березня 2003
Тривалість32 хв.
Кількість серій2

Yokohama Kaidashi Kikou (яп. ヨコハマ買い出し紀行, неоф. укр. Нотатки про подорож до Йокогами за покупками) — серія манґ, написана та проілюстрована Ашінано Хітоші, у жанрі наукова фантастика. Публікувалася у журналі Monthly Afternoon з червня 1994 року по лютий 2006 року, із заключним постскриптумним епізодом у липні 2006 року, і була зібрана у 14 томів танкобон. Частини історії були адаптовані у вигляді двох OVA.

Манґа зображує повсякденне життя дівчини-андроїда, яка керує кав'ярнею у вигаданому майбутньому, у якому на Землі зруйновано екологію. У 2007 році серія отримала нагороду Seiun Award за найкращу манґу[4].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Події манґи відбуваються у мирному постапокаліптичному світі, у якому людство занепадає після екологічної катастрофи. Що саме сталося, не пояснюється, але рівень моря значно піднявся, затопивши прибережні міста, такі як Йокогама. Пори року стали менш вираженими, зими — м'якшими, а літо — не таким палючим. Зі зменшенням населення, людство повернулося до простішого способу життя, і вказується, що настали сутінки людської епохи. Замість того, щоб боротися зі своєю долею, люди спокійно прийняли її[5][6].

Хацусено Альфа — андроїд, керує віддаленою кав'ярнею «Кафе Альфа» на узбережжі японського півострова Міура[en], поки її людський «господар» подорожує[7][8]. Хоча більшу частину часу вона проводить на самоті, Альфа весела, товариська, і на відміну від людей, які повільно вимирають, безсмертна[6].

Більшість розділів серії — це самодостатні епізоди, що зображують Альфу в повсякденних справах: наодинці, з клієнтами або під час випадкових поїздок за поселення чи в Йокогаму за припасами (звідки й походить назва манґи). Цілі розділи присвячені приготуванню кави, фотографуванню або ремонту крихітної моделі авіаційного двигуна, іноді лише з кількома репліками діалогу. Через досвід Альфи автор намагається показати маленькі дива повсякденного життя і змушує читача усвідомити, що вони минають: у двигуні літака закінчується пальне, її скутер ламається, океан наближається до її кав'ярні, сусідські діти, яких вона любить, виростають і переїжджають. Викликаючи ностальгію за цими втратами, Ашінано слідує принципу моно-но аваре (сум за швидкоплинністю речей)[9].

Хоч історії манґи часто самодостатні, вони мають тяглість — стосунки розвиваються і змінюються, а незначні, на перший погляд, деталі проявляються згодом[6][7].

Персонажі

[ред. | ред. код]

Хацусено Альфа (яп. 初瀬野 アルファ, англ. Alpha Hatsuseno) — андроїд моделі A7M2, один з трьох серійних прототипів; керує кафе «Альфа» за відсутності господара. У вільний час грає на юецині, вирізає невеликі дерев'яні фігурки у вигляді риб та подорожує місцевістю на скутері, досліджуючи залишки попередньої епохи людства.

Сейю: Шііна Хекіру[en]

Такацу Коконе (яп. 鷹津 ココネ, англ. Kokone Takatsu) — серійний андроїд моделі A7M3, працює кур'єром у тому, що залишилося від міста Мусасіно. Коконе мила, сором'язлива і дещо інтелектуальна, але через свою роботу вона має більше досвіду спілкування з людьми, ніж Альфа, і іноді може зійти за людину. Після знайомства з Альфою, своєю «старшою сестрою» по виробництву, Коконе починає цікавитися історією та природою андроїдів. На відміну від Альфи, вона здатна переробляти тваринний білок.

Сейю: Накагава Акіко[en]

Дядько (яп. おじさん) — літній чоловік з вічною усмішкою, найближчий сусід Альфи і постійний відвідувач її кафе. Він керує заправкою і продає овочі на стороні. Він є «дідусем» для Альфи і фактичним дідусем Такахіро. Його справжнє ім'я ніколи не вказується.

Сейю: Терашіма Мікіо, Іїдзука Сьодзо[en]

Сенсей (яп. せんせい, англ. Sensei) — літня жінка, лікарка як для людей, так і для андроїдів. Брала участь у створенні серії роботів A7[10]. Її прізвище — Куміші (яп. 子海石, англ. Koumi'ishi), що перекладається як «дитячий морський камінь».

Сейю: Сугіта Ікуко

Такахіро (яп. タカヒロ, англ. Takahiro) — онук Дядька, живе з бабусею та дідусем. Знайомий з Альфою з дев'яти років.

Сейю: Суяма Акіо[en], Тойонага Тошіюкі[en]

Мацукі (яп. 真月, англ. Matsuki) — дівчина, на кілька років молодша за Такахіро. Їй подобається Такахіро, і на початку ревнує його до Альфи. Згодом вона зближується з Альфою після того, як дізнається, що та ніколи б не розглядала можливість стосунків з Такахіро, бо смертні люди рухаються в часі інакше, ніж безсмертні андроїди.

Сейю: Нагасава Мікі[en]

Най — андроїд А7 невідомої моделі. Він незвичайний тим, що з невідомих причин більшість андроїдів-чоловіків рідко виживають протягом тривалого часу після активації. Керує службою доставки, літаючи на літаку AT-6 Texan. Най тихий і незворушний.

Сейю: Найто Рьо[en]

Медіа

[ред. | ред. код]

Манґа

[ред. | ред. код]

Загалом було опубліковано 140 глав серії видавництвом Kodansha у сейнен-журналі манґа Monthly Afternoon у період з червня 1994 року по лютий 2006 року. Ці глави були зібрані у 14 томах танкобон під імпринтом Afternoon KC. З жовтня 2009 по липень 2010 року Kodansha перевидала серію в десяти томах.

Манґа ліцензована в Кореї під назвою 카페 알파 (Café Alpha), в Індонезії — M&C Comics[en], у Тайвані — Tong Li Publishing, у Франції — Meian[fr] під назвою Escale à Yokohama, в Північній Америці — Seven Seas Entertainment.

Крім того, був опублікований шестисторінковий постскриптум у липневому номері журналу Afternoon за 2006 рік. Це оповідання під назвою Touge (Гірський перевал) не має номера глави і не ввійшло до першого видання, але включене до 10-го тому перевидання.

24 вересня 1997 року була опублікована книжка-картинка з ілюстраціями з манґи[11], а 20 березня 2003 року вийшов артбук[12].

Аніме

[ред. | ред. код]

Частини манґи були екранізовані у двох OVA по дві серії кожна, остання з яких називається Quiet Country Cafe (Тихе сільське кафе).

Перша OVA, виробництва студії Ajia-do Animation Works[en], виходила у травні і грудні 1998 року на VHS і Laserdisc. Вона адаптувала деякі події перших трьох томів, включаючи першу зустріч Альфи і Коконе та одужання Альфи після удару блискавки. Згодом вона була перевидана на DVD[13].

Друга OVA, виробництва студій Ajia-do Animation Works та SME Visual Works, виходила у грудні 2002 року та травні 2003 року на VHS та DVD. Вона адаптувала події з 7-9 томів, зокрема шторм, який руйнує кафе Альфи, та її подальші подорожі центральною Японією[13].

Ранобе

[ред. | ред. код]

Ранобе під назвою Yokohama Kaidashi Kikō Novel: Seeing, Walking, Being Glad (яп. 小説 ヨコハマ買い出し紀行―見て、歩き、よろこぶ者), написане Кацукі Теріхою та проілюстроване Ашінано Хітоші, було опубліковане видавництвом Kodansha 23 жовтня 2008 року[14]. Дія новели розгортається через довгий час після завершення серії манґи і розповідає про хлопчика-андроїда на ім'я Омега та його пошуки легендарного кафе «Альфа».

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Багато рецензентів високо оцінили стиль малювання Ашінано, ретельний темп і привабливих персонажів[5][6][7][8]. У The Comics Journal Дірк Деппі написав: «Yokohama Kaidashi Kikou — не просто одна з моїх улюблених історій манґи; це один з моїх улюблених коміксів, і крапка»[1] Дерік А. Бадмен писав: «Це на багато світлових років перевершує майже всю манґу, яку перекладають і публікують у США»[15]. Рецензент з журналу Uknighted Manganime написав: «З художньої точки зору Yokohama Kaidashi Kikou є найбільш вражаючою з усіх, що я коли-небудь бачив», додавши: «Коротше кажучи, Yokohama Kaidashi Kikou — найкраща манґа, яку я коли-небудь читав, і я не бачу, що хтось її перевершить найближчим часом, якщо взагалі колись перевершить»[16].

Також Yokohama Kaidashi Kikou порівнюють з серією Aria, зазначаючи, що це тихі життєві історії у футуристичній обстановці зі схожим емоційним ефектом.[17][18] Рецензент з Uknighted Manganime написав: «Спільним для них є світлий погляд у майбутнє та загалом оптимістичний погляд на людство, незважаючи на наші недоліки»[19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Dirk Deppey. A Comics Reader's Guide to Manga Scanlations. The Comics Journal. Архів оригіналу за 12 лютого 2009.
  2. ↑ Hairston, Marc (2008). A Healing, Gentle Apocalypse: Yokohama kaidashi kikō. Mechademia (англ.). 3 (1): 256—258. doi:10.1353/mec.0.0036. ISSN 2152-6648. S2CID 120440099.
  3. ↑ Oppliger, John (8 листопада 2007). Ask John: What Are Iyashikei Anime?. AnimeNation. Архів оригіналу за 14 вересня 2010.
  4. ↑ 2007 Seiun Awards announced. TokyoGraph.
  5. ↑ а б Ivevei Upatkoon. Yokohama Kaidashi Kikou. EX. Архів оригіналу за 8 червня 2007.
  6. ↑ а б в г Erica Friedman. Yuri Anime: Yokohama Shopping Log.
  7. ↑ а б в Janet Crocker. A Quiet Vision of Hope. Anime Fringe.
  8. ↑ а б Eric Luce. Yokohama Shopping Trip. EX. Архів оригіналу за 4 лютого 1999.
  9. ↑ Jonathan Maniago. Yet another review of Yokohama Kaidashi Kikou. Архів оригіналу за 12 грудня 2007.
  10. ↑ Ashinano, Hitoshi (March 1997). Chapter 28: Connections. Yokohama Kaidashi Kikō. Volume 4 (яп.). Tokyo: Kodansha. ISBN 978-4-06-321066-8.
  11. ↑ ポストカード·ブック ヨコハマ買い出し紀行 芦奈野ひとし 講談社 (яп.). Kodansha. Архів оригіналу за 9 лютого 2009.
  12. ↑ ヨコハマ買い出し紀行 芦奈野ひとし画集 芦奈野ひとし 講談社 (яп.). Kodansha. Архів оригіналу за 21 червня 2009.
  13. ↑ а б OVA·ヨコハマ買い出し紀行 -Quiet Country Cafe- 公式Webサイト (яп.). Sony Music. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012.
  14. ↑ 小説 ヨコハマ買い出し紀行 見て、歩き、よろこぶ者 香月照葉 芦奈野ひとし 講談社 (яп.). Kodansha. Архів оригіналу за 21 червня 2009.
  15. ↑ Derik A. Badman. Quiet Country Cafe.
  16. ↑ Northlander. Yokohama Kaidashi Kikou manga review. Uknighted Manganime. Архів оригіналу за 6 липня 2007.
  17. ↑ Dirk Deppey (24 січня 2007). ADV's Abandoned Manga. The Comics Journal. Архів оригіналу за 19 березня 2012.
  18. ↑ Høgset, Stig. Aria the Origination. T.H.E.M. Anime Reviews. Much like when I finished the Yokohama Kaidashi Kikou manga, the ending of Aria fills me with a certain sense of melancholia as much as happiness over having been given the chance to view it in its entirety.
  19. ↑ Northlander. Manga review – Aria. Uknighted Manganime. Архів оригіналу за 13 серпня 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Yokohama Kaidashi Kikou в базі даних аніме на сайті «AniDB»[d](англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Yokohama_Kaidashi_Kikou&oldid=43424875