Паролист звичайний
| Паролист звичайний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Zygophyllum fabago L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Паролист звичайний[1][2][3] (Zygophyllum fabago) — вид рослин родини парнолистові (Zygophyllaceae), поширений у південній Європі, Єгипті, західній і центральній Азії. Отруйна рослина[4].
Етимологія[ред. | ред. код]
faba — означає «біб», -ago — суфікс, який використовується для позначення подібності або властивості, таким чином, fabago означає «як біб»
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина 40–80 см заввишки. Коріння товсте. Стебла сильно гіллясті, деревні при основі, від розлогих до повалених, гладкі. Листя з 2 листочками, черешок коротший, ніж листочки. Листочки від зворотнояйцеподібних до довгасто-зворотнояйцеподібних, 1.5–3.3 × 0.6–2 см, товсті, верхівки округлі.
Квіти пахвові. Квітоніжка 4–10 мм. Чашолистків 5, від яйцеподібних до еліптичних, 6-8 × 3-4 мм, поля білі й плівкові, верхівка тупа. Пелюстків 5, при основі оранжувато-червоні, а верхівково білого кольору, довжиною з чашолистки. Тичинки оранжеві, довші, ніж пелюстки, 1.1–1.2 см. Насінні коробочки від довгастої до циліндричної форми, 2–3.5 × 0.4–0.5 см, підвісні, з 5 хребтами. Насіння сіре, численне, ≈ 3 × 2 мм, поверхня з цяточками[2][5].
Квіти: травень — червень; плоди: липень — вересень[5].
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: Італія, Болгарія, Молдова, Румунія, Україна, південно-західна Росія; Азія: Вірменія, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Туреччина, Казахстан, Туркменістан, Афганістан, Іран, Ірак, Ліван, Сирія, Пакистан, Китай; Північна Африка: Єгипет, Мадейра; введений: Франція, Іспанія[6][7][5].
В Україні зростає на приморських берегах, у піщанистих і солонцюватих місцях, рідше як бур'ян на засмічених місцях, поблизу будівель — у південній частині Степу, в передгір'ях і Південного узбережжя Криму. Харчова, вітамінна, лікарська[2]. Входить у перелік видів, які перебувають під загрозою зникнення на території Запорізької області[3].
Використання[ред. | ред. код]
Квіткові бутони (вони не отруйні) служать приправою до м'ясних страв, подібно до каперців. У медицині застосовують корені, бруньки й траву. Препарати парнолиста звичайного проявляють протиглисні, антисептичні, протизапальні, ранозагоювальні, проносні, детоксикаційні та судинорозширювальні властивості.[4]
Галерея[ред. | ред. код]
-
рослина у Вірменії -
квітка -
плоди -
зрілі плоди з насінням
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Zygophyllum fabago // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 252, 253. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ а б В. І. Лушпа, А. М. Чурілов. Дикорослі лікарські рослини південного узбережжя озера Іссик-Куль і прилеглих територій (Киргизстан) // Фітотерапія. — 2013. — № 3. — С. 90.
- ↑ а б в Flora of China. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 01.03.2018.
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 01.03.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 01.03.2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Паролист звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 321. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
