Бурлака Федір Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурлака Федір Миколайович
Народився 16 (29) вересня 1902
Троїцьке
Помер 10 березня 1972(1972-03-10) (69 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльність письменник
Alma mater Київський політехнічний інститут (1925)
Знання мов українська
Членство Спілка радянських письменників України
Партія КПРС

Фе́дір Микола́йович Бурла́ка (справжнє прізвище — Горшко́вський; 29 вересня 1902, Довгалівське — 10 березня 1972, Київ) — український радянський письменник; член Спілки письменників України з 1940 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 [29] вересня 1902(19020929) року в селі Довгалівському (нині Троїцьке Білоцерківського району Київської області, Україна). Закінчив двокласне церковно-парафіяльне училище і поступив до Богуславської гімназії. Пізніше перевівся до реального училища у Таращі, яке закінчив 1920 року. Упродовж 1921—1922 років навчався у Київському інституті народного господарства; у 1922—1925 роках — у Київському політехнічному інституті. Працював журналістом. У роки німецько-радянської війни евакувався у тил СРСР. Член КПРС із 1952 року. Помер у Києві 10 березня 1972 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Перше оповідання «Дядькова Пугачева хімія» опубліковано в журналі «Червоний шлях» 1932 року. Автор історичних повістей і романів про героїчне минуле українського народу і боротьбу трудящих за владу Рад:

  • «Кар'єра агронома Кучерявого» (1933);
  • «Битва на Кодимі» (1945);
  • «Остап Вересай» (1947);
  • «Напередодні» (1956);
  • «Діти Карасьових» (1957);
  • «Маруся Гонта» (1959);
  • «Потоплені пороги» (1966);
  • «Шулявська республіка» (1971).

Література[ред. | ред. код]