Єльська Ганна Валентинівна
| Ганна Валентинівна Єльська | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народилася | 15 жовтня 1940 (84 роки) Сталіно, Українська РСР, СРСР | ||||||
| Країна |  Україна | ||||||
| Діяльність | біолог | ||||||
| Alma mater | Донецький національний мед.університет ім. М. Горького | ||||||
| Галузь | молекулярна біологія та біосенсорика | ||||||
| Заклад | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України | ||||||
| Посада | директор ІМБГ НАН України[1] | ||||||
| Вчене звання | професор, академік НАН України | ||||||
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук | ||||||
| Відомі учні | Негруцький Борис Сергійович | ||||||
| Членство | АН України | ||||||
| У шлюбі з | Ладохін Сергій Васильович | ||||||
| Діти | Ладохін Олексій Сергійович | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
| Особ. сторінка | imbg.org.ua/uk/dept/translation/ | ||||||
 Єльська Ганна Валентинівна у Вікісховищі | |||||||
Ганна Валентинівна Єльська (нар. 15 жовтня 1940) — український вчений у галузі молекулярної біології та біосенсорики, академік НАН України, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (2006—2019 рр.), завідувач відділу механізмів трансляції генетичної інформації Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
Закінчила з відзнакою Донецький медичний інститут (1963). Навчалася в аспірантурі відділу нуклеїнових кислот Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна АН УРСР (1965—1968), де достроково захистила кандидатську дисертацію. Вчений ступінь: доктор біологічних наук, 1975. Вчене звання: професор, 1986, академік НАН України, 1992.
- Механізми біосинтезу білків та його регуляція у вищих еукаріот.
- Розробка новітніх аналітичних систем (біо- та хемосенсорів) на основі різноманітних електрохімічних перетворювачів і біологічного матеріалу або біоміміків синтетичного походження.
Наукові інтереси сконцентровані головним чином на фундаментальних проблемах експресії геному на рівні трансляції та молекулярних механізмах, що визначають ефективність та точність біосинтезу білків у вищих організмів.
Разом з професором Мацукою Г. Х. відкрито явище так званої «функціональної адаптації» тРНК до синтезу специфічних білків як один з важливих регуляторних факторів. В роботах групи професора Г. В. Єльської було вперше продемонстровано унікальну структурну та функціональну особливості апарату трансляції вищих еукаріот, що забезпечують компартменталізацію цього процесу в еукаріотичній клітині. Одним з проявів такої компартменталізації є канелювання тРНК в процесі елонгації поліпептидного ланцюгу, що є предметом сучасних досліджень.
Активність в галузі прикладних досліджень спрямована на розвиток теоретичних та технологічних засад створення нових аналітичних систем — біо- та хемосенсорів на основі електрохімічних перетворювачів та селективних біологічних елементів або біоміміків. Найвагоміші результати отримано при створенні ферментних сенсорів для потреб медицини, екологічного моніторингу, біотехнології та харчовоі промисловості. З цього напрямку за останні десятиріччя отримано чимало міжнародних грантів та налагоджено широке співробітництво з французькими, німецькими, англійськими та іспанськими лабораторіями зі світовим визнанням.
- З 1991 — член Президії Українського біохімічного товариства, з 2003 року — віце-президент.
- З 1992 — дійсний член НАН України.
- З 2003 — голова спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України.
- З 2005 — член Комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності Національної академії наук України.
- 3 2007 — керівник науково-технічної програми НАНУ «Сенсорні системи для медико-екологічних та промислово-технологічних потреб».
- 3 2010 — голова групи науково-організаційного супроводу комплексної програми НАНУ «Фундаментальні основи молекулярних та клітинних біотехнологій».
- «Biopolymers and Cell» (головний редактор);
- «Ukrainica Bioorganica Acta»;
- «Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів».
Має одні з найвищих наукометричних показників серед усіх науковців України[2], зокрема станом на кінець 2020 року має індекс Гірша 40 у Scopus (206 документів, 4764 цитувань)[3] і 47 у Google Scholar (7334 цитування)[4].
- Премія НАН України імені О. В. Палладіна, 1978,
- Державна премія Української РСР у галузі науки та техніки (1986),
- диплом на відкриття у Державному Комітеті у справах відкриттів та винаходів СРСР (1989),
- Заслужений діяч науки і техніки України (1998),
- Грамота Президії Верховної Ради УРСР,
- Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»,
- «Знак Пошани» Київського міського голови (2003),
- Почесна Грамота Верховної Ради України (2004),
- Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (Міністерство освіти і науки України) (2004),
- Золота Медаль Української федерації вчених (2005),
- Лауреат десятої загальнонаціональної програми «Людина року» в номінації «Вчений року» (2006),
- Орден княгині Ольги III ступеня (2008),
- Відзнака «European Quality Award» та диплом Європейської Бізнес Асамблеї (2009),
- Відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2010),
- Орден княгині Ольги II ступеня (2015)[5],
- Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України (2015),
- Лідер науки України 2016. Web of Science Award,
- Орден княгині Ольги I ступеня (2021)[6].
Дружина фахівця у галузі металургії Сергія Ладохіна та мати біолога Олексія Ладохіна[7].
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Топ 100 науковців України за даними Scopus 16.07.2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2016. Процитовано 10 лютого 2017.
- ↑ Scopus — Author details — El'skaya, Anna V.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Google Scholar — Ganna Elska. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 269/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки». Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 16 листопада 2016.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №92/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
- ↑ Д. М. Говорун. Єльська Ганна Валентинівна // Енциклопедія сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17683 [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] (дата звернення: 16.05.2021)
- Персональна сторінка
- Єльська Ганна Валентинівна (Український науковий клуб)
- Жінки-науковці
- Народились 15 жовтня
- Народились 1940
- Науковці Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
- Члени Національної академії наук України
- Кавалери ордена княгині Ольги I ступеня
- Кавалери ордена княгині Ольги II ступеня
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Лауреати золотої медалі імені В. І. Вернадського НАН України
- Лауреати Державної премії УРСР у галузі науки і техніки
- Нагороджені грамотою Президії ВР УРСР
- Нагороджені почесною грамотою ВРУ
- Відмінники освіти України
- Заслужені діячі науки і техніки України
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Українські молекулярні біологи
- Дійсні члени НАН України
- Доктори біологічних наук України
- Українські науковиці