Ісмаїлов Асланбек Абдуллаєвич
| Ісмаїлов Асланбек Абдуллаєвич | |
|---|---|
 | |
| Прізвисько | Маленький Асланбек |
| Народження | 11 вересня 1963 Шалі, ЧІАРСР, РРФСР, СРСР |
| Смерть | 1 лютого 2000 (36 років) неподалік села Єрмоловка, Грозненський район, Чечня |
| Національність | чеченець |
| Країна |  СРСР Чеченська Республіка Ічкерія |
| Приналежність |  ЗС ЧРІ |
| Освіта | Кемеровський державний університет |
| Роки служби | 1994 — 2000 |
| Звання | бригадний генерал |
| Командування | Оборона Аргуна (1995); Криза з заручниками в Будьонновську (1995); Операція «Джихад» (1996); Оборона Грозного (1999—2000) |
| Війни / битви | Перша російсько-чеченська війна, Друга російсько-чеченська війна |
| Релігія | іслам |
| Нагороди |  |
 Ісмаїлов Асланбек Абдуллаєвич у Вікісховищі | |
Асланбек Абдуллаєвич Ісмаїлов (нар. 11 вересня 1963, Шалі, ЧАРСР, РРФСР, СРСР — пом. 1 лютого 2000, неподалік села Єрмоловка, Чечня) — чеченський державний і військовий діяч. Бригадний генерал Збройних сил Ічкерії, близький соратник Шаміля Басаєва, один з організаторів кризи з заручниками в Будьонновську, начальник штабу оборони Грозного у 1999—2000 роках.
Народився 11 вересня 1963 року у місті Шалі. У 1981 році вступив до Кемеровського державного університету. До 1994 року займав посаду заступника директора Грозненського цеглового заводу[1].
Активно виступав в опозиції до першого президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва, за словами Шаміля Басаєва пропонував вбити його, Умалата Дашаєва і інших амірів «через те, що вони розігнали їхні антидадуєвські банди» у 1993 році, проте з початком війни налагодив з ними відносини і став одним з близьких соратників Басаєва[2].
Брав активну участь у Першій російсько-чеченській війні. Разом з іншими чеченцями займав оборону у Шалях, де в його рідному будинку після тривалої оборони (з 11 грудня 1994 року по 25 березня 1995) тимчасово дислокувався штаб південно-східного фронту. 25 березня, внаслідок артилерійського обстрілу російськими військами, загинув старший брат Асланбека, Шаріп Ісмаїлов[3].
У 1995 році керував обороною міста Аргун. Один із головних організаторів і розробників Будьонівської операції, а також її активний учасник. 6—9 березня 1996 року брав активну участь у військової операції «Відплата», проведеної під керівництвом Головнокомандувача ЗС ЧРІ Джохара Дудаєва[1]. Разом з Асланом Масхадовим планував операцію «Джихад» зі звільнення Грозного від російських військ 6 серпня 1996 року і був одним із її ключових командувачів.
Довгий час вважався російськими силовиками «терористом номер два» — одразу після Шаміля Басаєва, аж поки не був витіснений у 1996 році йорданцем Хаттабом.
Очолював військово-польовий суд, створений за указом Яндарбієва від 12 серпня 1996 року, рішенням якого стратили дванадцятьох осіб за мародерство за обтяжливих обставин[4]. Суд припинив свою діяльність після утворення Центральної об'єднаної комендатури, організованої після Атагінських угод 22 серпня 1996 року. Після створення комендатури став одним з її комендантів[5][6].
На початку Другої російсько-чеченської війни втратив ще одного старшого брата, Шарпудіна Ісмаїлова, який спочатку був викрадений, а після жорстоких тортур убитий росіянами[3].
У 1998—1999 роках займав посаду міністра будівництва Чеченської Республіки Ічкерія, пізніше — посаду заступника Головнокомандувача Збройних сил республіки Аслана Масхадова[7].
Керував штабом з оборони Грозного у 1999—2000 роках, де командував усіма чеченськими силами опору в Грозному[8][9].
Разом з іншими відомими діячами Ічкерії, такими як Хункар-Паша Ісрапілов і Лечі Дудаєв загинув 1 лютого[10][3] 2000 року (за іншими даними — 30 січня[11]) під час прориву з оточення Грозного, підірвавшись на російській міні в районі села Єрмоловка (нині частина села Алхан-Кала) Грозненського району неподалік столиці[12][13].
- Орден «Честь Нації» (нагороджений Джохаром Дудаєвим[14][15]).
- ↑ а б 11 сентября родился герой чеченского народа, бригадный генерал ВС ЧРИ, Асланбек Исмаилов (рос.). Chechenews. 11 вересня 2018.
- ↑ Шутаєв, Дмитро (2023). Інтерв'ю Шаміля Басаєва кореспонденту «Радіо Свобода». Шаміль Басаєв. Перемога або рай. Київ: Видавництво «Залізний тато». с. 103. ISBN 978-617-8214-18-0.
- ↑ а б в Мусаев, Ильяс (2 лютого 2017). Памяти героя Ичкерии Асланбека Исмаилова (рос.). Chechenews. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ Chechnya: Report to the 1996 OSCE Review Conference (англ.). Human Rights Watch. 1 листопада 1996.
- ↑ Черкасов, Александр (5 вересня 2020). Как проиграли мир: последняя осень (рос.). Эхо Кавказа. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ Портников, Віталій (1998). Шаміль Басаєв очолить боротьбу з ворогами Аслана Масхадова (рос.). День Планети. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ Вайль, Петр (5 червня 2011). Интервью с Асланом Масхадовым. Радио Свобода (рос.). Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ Associated Press (31 січня 2000). Russians, Chechens fight to control square (англ.). Deseret News. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ Associated Press (31 січня 2000). Russian Assault Stalls at Key Grozny Square (англ.). The Washington Post.
- ↑ Памяти героя свободной Ичкерии Лечи Дудаева (рос.). Chechenews. 25 січня 2018. Процитовано 14 грудня 2023.
- ↑ Радуев, Хасин (5 червня 2011). Погиб мэр Грозного Лечи Дудаев. Радио Свобода (рос.). Процитовано 14 грудня 2023.
- ↑ Факты и подробности о прорыве чеченских воинов из Джохара (Грозного) (рос.). Chechenews. 28 жовтня 2020. Процитовано 14 грудня 2023.
- ↑ News. International Journal on World Peace (англ.). Т. 17, № 1. 2000. с. 85—87. ISSN 0742-3640. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ Кавалеры высшего ордена ЧРИ «Qoman Siy» / «Къоман Сий» / «Честь Нации» (рос.). Chechenews. 1 червня 2012. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ 1 февраля 2000 года погиб герой свободной Ичкерии Асланбек Исмаилов (рос.). Chechenews. 31 січня 2019. Процитовано 15 грудня 2023.